Учасники «Медіаруху» закликали владу припинити тиск на «Суспільне»

Джерело: заява “Медіаруху”

Спільнота українського “Медіаруху” закликала владу припинити тиск на Суспільне мовлення та зберегти за ним вечірні прайми телемарафону.

“Ми, українські журналісти, медіа та медійні організації, учасники Медіаруху, закликаємо припинити тиск на Суспільне мовлення, зберегти за ним вечірні прайми телемарафону, відреагувати на неправдиві висловлювання народної депутатки Безуглої та виділити достатній бюджет мовнику на 2025 рік”, – йдеться у заяві українських медійників.

Також у заяві зазначається, що протягом останнього тижня у публічному просторі відбулася серія інформаційних та інституційних атак на Суспільне мовлення:

  • народна депутатка, членкиня фракції “Слуга народу” Мар’яна Безугла у соцмережах поширила неправдиві відомості про статус мовника, його бюджет та буцімто “оплату праці” членів наглядової ради, які насправді працюють безоплатно з моменту створення АТ “НСТУ”;
  • у колі каналів-виробників телемарафону “Єдині новини” просувають ідею позбавити Суспільне мовлення вечірніх праймових годин, які мають найбільше охоплення аудиторії. Станом на сьогодні, вечірні прайми почергово виготовляє кожен мовник-виробник телемарафону;
  • Міністерство фінансів довело Суспільному мовленню суму фінансування у 2025 році в розмірі 1,5 млрд грн. Ця сума є на 350 млн меншою за бюджету мовника у 2024 році і на понад 75% меншою, ніж гарантує закон, що поставить мовника на межу виживання.

“Ми вважаємо збіг цих подій невипадковим, і висловлюємо свою рішучу підтримку Суспільному мовленню, яке є прикладом однієї з найуспішніших реформ, втілених після Революції гідності. Це підтверджують численні моніторинги та свідчення як українських, так і міжнародних організацій. Це відзначає і сама аудиторія мовника, довіра з боку якої зросла з 60,5% у 2020-му до 86% у 2023 роках”, – йдеться у заяві “Медіаруху”.

А також зазначається, що під час воєнного стану моніторинги дотримання журналістських стандартів у марафоні “Єдині новини” також свідчать, що серед усіх мовників Суспільне найбільш збалансовано надає слово представникам політичних фракцій у Верховній Раді України. Таким чином, Суспільне мовлення в умовах війни на належному рівні виконує свою роль з інформування загалу про події, що становлять значний публічний інтерес.

Відтак учасники “Медіаруху” зауважують, що мовник працює в умовах жорсткого недофінансування, в той час, як держава не шкодує грошей на створення нових телеканалів та радіостанцій. За словами спільноти “Медіаруху”, всупереч законодавству, жодного разу від часу створення Суспільного мовника у 2017 році на його діяльність не було виділено коштів, які б дорівнювали закріпленій на рівні закону нормі гарантованого фінансування у 0,2% від загальної суми видатків державного бюджету.

У заяві також згадується, що стандарти інституційної роботи Суспільного мовлення визначаються Радою Європи і включають незалежність у кадровій і редакційній політиці та гарантії належного фінансування. Відповідно ч.2. ст.3 до Закону України “Про суспільні медіа”, забороняється втручання державних органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, а також недержавних організацій у діяльність НСТУ з метою встановлення цензури, попереднього контролю та незаконного впливу на зміст інформації, що поширюється Суспільним медіа України.

“Медіарух звертає увагу народних депутатів, урядовців та представників комерційних медіакомпаній і продакшенів на те, що будь-який тиск на мовника є неприпустимим. Це, зокрема, і тиск на редакційну політику, фінансовий тиск та поширення неперевіреної чи недостовірної інформації”, – йдеться у заяві.

Відтак, “Медіарух” закликає:
  • Президента України, Апарат Верховної Ради України, комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики та комітет ВРУ з питань свободи слова – докласти зусиль до збереження за Суспільним мовленням вечірніх праймів телемарафону “Єдині новини”;
  • Фракцію “Слуга народу” – відреагувати на неправдиві висловлювання народної депутатки Мар’яни Безуглої;
  • Міністерство фінансів України – дотримуватися норми про рівень фінансування Суспільного мовлення, а в умовах неможливості забезпечити стовідсоткове фінансування – провести консультації з Національною суспільною телерадіокомпанією України для визначення рівня видатків на 2025 рік, які дадуть можливість підтримувати життєдіяльність Суспільного мовлення;
  • Посольства країн-партнерів України – посилити увагу до збереження свободи слова в Україні як опори для демократії та суспільного мовника як флагмана медіареформ в Україні.

Довідково. Медіарух ― спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух започатковано 5 лютого 2019 року.

Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали Перший канал Суспільного, “Українське радіо”, “Громадське радіо”, ІА “Укрінформ”, ІА “Інтерфакс-Україна”, “Ліга.net”, “Дзеркало тижня. Україна”, НВ, “Цензор. нет”, 5 канал, “Український тиждень”, Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, “Детектор медіа”, Інститут масової інформації, “Інтерньюз Україна”, Центр демократії та верховенства права, Фундація “Суспільність”, Національна асоціація медіа, Донецький інститут інформації, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Центр прав людини Zmina.

Згодом приєдналися інші організації та окремі журналісти ― загалом понад 70 учасників. 16 листопада 2021 року представники провідних медіа закликали журналістів об’єднуватися у професійну спільноту “Медіарух” для протистояння політичному та комерційному тиску на свободу слова. Ініціаторами заяви виступили 29 журналістів та експертів.

Уряд Норвегії виділив кошти на підготовку українських пілотів та технічного персоналу F-16 в 2025 році.

У Канаді все частішою причиною смерті стає евтаназія, однак у більшості випадків добровільно піти з життя обирають ті, у кого діагностовано невиліковні захворювання.

Внаслідок збройної агресії РФ на Харківщині минулої доби постраждали вісім людей.

14 грудня у Південній Кореї проголосували за імпічмент президенту Юн Сук Йолю.

Головне управління розвідки повідомило, що війська КНДР незабаром можуть взяти безпосередню участь у боях.