Три країни ЄС не підтримують санкції щодо «тіньового флоту» Росії – FT
Джерело: Financial Times
Три країни ЄС виступили проти запровадження санкцій щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який складається з напівлегальних нафтових танкерів. Греція, Кіпр і Мальта виступили проти рішення про посилення санкцій проти танкерів.
Ці судна Росія використовує для транспортування нафти з неперевіреною страховкою та туманними структурами власності.
Представники цих країн побоюються, що через санкції судноплавні оператори вдаються до ще більш непрозорих дій, щоб приховати свій флот. Це, своєю чергою, може збільшити ризик великих морських катастроф та негативно вплинути на судноплавний сектор в цілому.
Розбіжності серед країн Євросоюзу щодо санкцій проти “тіньового флоту” РФ свідчать про складність у формуванні єдиної позиції щодо Росії.
Розбіжності між країнами ЄС стосовно масштабу санкцій можуть пояснюватися їхніми власними економічними і політичними інтересами. Проте відсутність ідеологічного протистояння свідчить про можливість досягнення компромісу в цьому питанні.
У пакеті санкцій також важливе включення персональних санкцій проти осіб, причетних до депортації українців з окупованих територій та виробництва зброї.
- У шведському МЗС б’ють на сполох через те, що Росія використовує непридатні для плавання судна у Балтійському морі, що може призвести до екологічної катастрофи.
- Російська нафта знову продається за ціною, значно вищою аніж 60 доларів за барель – граничну ціну, встановлену країнами G7 у спробі позбавити РФ доходів для подовження повномасштабної війни проти України.
- У квітні імпорт російської нафти в Індію зріс до дев’ятимісячного максимуму, відновившись після зупинення через санкції. Зростання імпорту відбулося завдяки постачанню танкерами найбільшої російської судноплавної компанії “Совкомфлот”, які не були підсанкційними.
- Після понад двох років з моменту російського вторгнення в Україну остаточно стало зрозуміло, що запроваджені Заходом санкції проти РФ не працюють так, як це планувалося. Причиною цьому стало те, що за останні три десятиліття змінилися економіки світу.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.