Швейцарські законодавці підтримали посилення заходів проти російських шпигунів

Джерело: Reuters

Верхня палата парламенту Швейцарії підтримала пропозицію про посилення заходів щодо висилки шпигунів, приділяючи особливу увагу агентам російської розвідки.

Проголосувавши 32 “за” і дев’ять “проти”, законодавці верхньої палати підтримали пропозицію під назвою “систематично висилати російських та інших іноземних шпигунів”.

“Іноземні держави повинні відчувати, що Швейцарія реагує на порушення її безпеки та захищається”, — сказала президентка Швейцарії Віола Амгерд.

Вона додала, що уряд хоче послідовно висилати офіцерів розвідки, чия діяльність загрожує безпеці Швейцарії або її ролі як держави, у якій відбудеться мирний саміт щодо російсько-української війни.

Глава МЗС Дмитро Кулеба припустив, що переговори України з РФ можуть розпочатися після Саміту миру, що має відбутися у Швейцарії 15-16 червня.
Уряд Швейцарії 2 травня заявив, що “на даному етапі” Росію не запросили на Саміт миру, який відбудеться у Швейцарії 16-17 червня.
На міжнародному “саміті миру”, запланованому у Швейцарії на рівні керівників держав, очікується участь понад 160 країн, проте на сьогодні Російська Федерація не отримала запрошення.

12 серпня у селищі Золочів Богодухівського району російський безпілотник атакував будівлю навчального закладу.

12 серпня голова Запорозької ОВА Іван Федоров повідомив, що обласний центр нині ліквідовує наслідки однієї з наймасованіших атак за минулі роки. Унаслідок російського удару загинули семеро осіб, ще 24 мешканці міста зазнали поранень.

Росія почала імпортувати бензин з Індії, оскільки удари України по НПЗ викликають гострий дефіцит на внутрішньому ринку. Це перший випадок, коли Москва імпортувала пальне з південноазійської країни.

Проблеми з пальним у Росії знову загострилися після нових ударів Збройних сил України по нафтопереробних заводах. Обмеження на продаж бензину на автозаправних станціях поширилися щонайменше на 16 російських регіонів.

У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.