Від початку повномасштабної війни загинув 91 працівник медіа

Джерело: Мінкульт та Національна спілка журналістів України

За даними Національної спілки журналістів України, станом на 30 травня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну згинув щонайменше 91 медійник.

За верифікованими даними НСЖУ та Міжнародної федерації журналістів, серед загиблих:

16 медійників і медійниць, які виконували професійні обов’язки;
9 медійників і медійниць – цивільних жертв;
66 представників і представниць ЗМІ, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України.

Зокрема, понад 30 медійників на сьогодні перебувають у російському полоні. Сотні захищають Батьківщину в лавах ЗСУ.

“Ваш внесок в інформаційній війні неможливо переоцінити. Ми дякуємо вам за те, що ви продовжуєте боротись за правду і чинити опір Росії – як на полі бою, так і з новинних студій. Адже ви, як ніхто, знаєте, наскільки потужною зброєю може бути слово”, – наголосили у Мінкульті.

У російському полоні перебувають понад 25 українських журналістів. Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова, народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин закликав максимально залучати міжнародну спільноту до звільнення журналістів та підготовити компонент про відповідальність за злочини проти свободи слова у Міжнародному кримінальному суді.
З початку повномасштабної війни за рік та сім місяців РФ скоїла 536 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.
Тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв повідомив, що станом на сьогодні в російському полоні перебувають 32 представники українських медіа.

Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.

Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.