НАТО посилає «сильний, об’єднаний і позитивний» сигнал Україні – Столтенберг
Джерело: пресконференція глави НАТО
11 липня Генеральний секретар Єнс Столтенберг наголосив, що НАТО надсилає “сильний, об’єднаний і позитивний сигнал” Україні після того, як країни-члени погодилися, що її майбутнє залежить від Північноатлантичного альянсу.
Генсек НАТО зазначив, що зараз “найактуальнішим завданням” є забезпечення повної перемоги України над Росією. Та пояснив, що без цього результату не може бути жодної дискусії про членство взагалі.
Столтенберг зазначив, що він вітає підтримку Києва з боку лідерів НАТО, додавши, що минулими днями з’явилися “значні нові оголошення” стосовно військової підтримки з боку членів.
Глава НАТО Єнс Столтенберг виступив перед представниками ЗМІ на саміті у Вільнюсі. Зокрема він підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.
Лідери країн НАТО ухвалили пакет підтримки України, котрий передбачає:
- скасування вимоги щодо виконання ПДЧ стосовно членства;
- довгострокову програму військової допомоги по $500 мільйонів на рік для модернізації української армії та повного переходу на стандарти НАТО;
- запуск Ради Україна-НАТО. Перше засідання відбудеться 12 липня за участі президента Зеленського, на ньому мають узгодити план вступу України до Альянсу.
За словами чотирьох офіційних осіб, знайомих з перебігом переговорів, невелика група західних союзників бере участь у “термінових, в останню хвилину” перемовинах, аби завершити декларацію про гарантії безпеки для України напередодні саміту НАТО в Литві.
Зауважимо, 9 липня президент США Джо Байден зазначив, що Україна поки що не готова до повноцінного членства в НАТО. Проте, він готовий запропонувати військову допомогу, подібну до підтримки, яку Сполучені Штати вже давно надають Ізраїлю.
Згодом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів “продуктивну” телефонну розмову з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном напередодні саміту НАТО у Вільнюсі. Рішення саміту мають бути виграшними для всіх, тож триває робота над цим, запевнив глава МЗС.
- Українська влада сподівається, що на саміті отримає чіткий сигнал про приєднання до альянсу. Проте, країни-члени НАТО досі не вирішили остаточно, що запропонувати Україні на саміті.
- Міністр оборони України Олексій Резніков привітав рішення США відправити касетні бомби до Києва, заявивши, що це допоможе деокупувати територію України, але пообіцяв, що боєприпаси не будуть використовуватися в Росії.
- 10 липня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до Північноатлантичного альянсу.
- Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, президент Володимир Зеленський заявив, що безпека східного флангу Альянсу залежить від України. З початку повномасштабного нападу РФ, він наполягав на приєднанні до Альянсу, нині додав, що Україна вже “де-факто” є членом НАТО.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.