У Литві підготували план евакуації Вільнюса на випадок війни – мер
Джерело: Delfi
2 липня мер Вільнюса Валдас Бенкунскас представив план оборони столиці Литви на випадок війни. Зокрема серед заходів розглядають також евакуацію містян.
Евакуація з міста, за словами мера, здійснюватиметься у шести напрямках дорогами, що ведуть на захід і на південь, все залежить від різних умов, наприклад, від того, чи залишаться в місті мости. Плани евакуації не розголошуватимуть.
У Вільнюсі є 41 сирена для попередження про небезпеку. Їх можуть почути 30% містян. Влітку встановлять ще 52. Восени тестуватимуть нову мережу.
Якщо влада вирішить евакуювати місто, то завдання буде зробити це за 1,5 дня, розповів мер.
Зараз ми підраховуємо пропускну спроможність доріг під час вечірніх піків, коли машин на дорогах найбільше. Треба враховувати наявність річки у місті, водойм із мостами. Чи будуть у нас мости, чи ні. Якщо їх розбомблять, то ними не можна буде їхати, тоді аналізуються інші варіанти, — розповів очільник міста.
Всього підготують щонайменше п’ять сценаріїв евакуації з міста у разі початку бойових дій.
Бенкунскас згадав і про сховища. За нинішніми підрахунками, у столичних сховищах недовгий час можуть знайти укриття 50% мешканців. Але, за словами мера, мета – надати притулок 100% мешканців. Нині влада спілкується з власниками нерухомості, наприклад, торгових центрів, офісів, ведуть інвентаризацію будівель із підземними приміщеннями – підвалами, стоянками для машин, які придатні для використання як притулків.
Підготовлений план з оборони міста, за словами мера, можна розділити на дві частини: допомогу обороні та зміцнення цивільної оборони.
Також план включає зведення нового тренувального комплексу для операторів дронів; заходи щодо підготовки до зустрічі бригади німецьких військових; закупівлю протитанкових надовб (“зубів дракона”), сталевих “їжаків” та бетонних блоків для перекриття доріг. Взяти участь у підготовці оборони міста вже виявили бажання 1900 осіб.
Зауважимо, раніше влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.
5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.
- НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
11 грудня міністерство закордонних справ Росії поскаржилося, що передача США Україні 20 мільярдів доларів коштом заморожених російських активів, було “простим пограбуванням”, і припустило, що Москва може “захопити західні активи” на своїй території “для посилення промислового потенціалу”.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 11 грудня. З початку доби відбулося 194 бойових зіткнення.
Науково-популярний проєкт “Альфа Центавра” опублікував OSINT-розрахунок застосування РФ ракети “Орєшнік”, попередивши про можливість нового удару російськими ракетами середньої дальності по території України, базуючись на аналізі авіаційних повідомлень (NOTAM) про закритий повітряний простір над полігоном “Капустин Яр”.
11 грудня Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський зустрівся з бійцями 38-ї окремої бригади морської піхоти на Покровському напрямку.
Українська делегація відвідала Ірландію для посилення співпраці з метою повернення незаконно депортованих і переміщених Росією українських дітей.