Росія перекидає у Курську область війська з Калінінграда – Міноборони Литви

Джерело: Лаурінас Кащюнас на зустрічі з Володимиром Зеленським

13 серпня, під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, міністр національної оборони Литви Лаурінас Кащюнас повідомив, що росіянам доводиться перекидати свої війська з Калінінграда на оборону Курської області.

Зокрема Кащюнас прокоментував наступ українських сил на територію РФ, висловивши захоплення та повагу “маневрам на півночі”.

Також литовський міністр зауважив, що нині Росія змушена перекидати свої війська із Калінінградської області на Курську.

Я зауважив народу Литви: “Подивіться, як українці борються за нас, тому що через їхню боротьбу ворогу треба відводити війська з Калінінграда”. Ми називаємо це “демілітаризацією” Калінінграда, яка відбувається завдяки хоробрості військових, – наголосив він.

За словами міністра, наступним кроком має стати дозвіл партнерів на застосування далекобійного озброєння по території РФ. Він запевнив, що нині Литва лобіює відповідне рішення.

Зауважимо, 13 серпня президент США Джо Байден заявив, що наступ українських військ в Курській області ставить російського президента Володимира Путіна перед “справжньою дилемою”.

7 серпня речник Держдепартаменту США Метью Міллер під час брифінгу пояснив, що Україна заздалегідь не проінформувала США про свій план наступу на територію РФ. Тож американська сторона вважає операцію на ворожій території суверенним рішенням Києва.

Своєю чергою, речник Єврокомісії Петер Стано прокоментував події в Курській області. Посадовець заявив, що, згідно з міжнародним правом, Україна має право захищатися, включно з ударами по агресору на його території.

8 серпня заступниця прессекретаря Пентагону Сабріна Сінгх наголосила, що наступ українських військ на російську Курську область “відповідає нашій політиці”.

Додамо, що ввечері 7 серпня у Курській області РФ запровадили режим надзвичайної ситуації, заявив тимчасовий виконувач обов’язків глави регіону Олексій Смірнов. Серед причин рішення він назвав “складну оперативну ситуацію у прикордонних районах” та необхідність “ліквідувати наслідки” заходу ЗСУ до області.

Режим НС у Курській області запровадили через 36 годин після початку наступу ЗСУ на регіон: за даними Міноборони РФ, українська армія зайшла на територію області приблизно о 8 ранку 6 серпня. До вечора 7 серпня Збройні сили України взяли під свій контроль щонайменше 11 населених пунктів під Курськом, а також газовимірювальну станцію “Суджа”, яка забезпечує приблизно половину постачань російського “Газпрому” до Європи.

Зауважимо, 12 серпня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача ЗСУ, на якій серед головного – заслухав доповідь Головкома Олександра Сирського про ситуацію у Курській області, тим самим офіційно підтвердив, що ЗСУ проводять наступ на території РФ.

Вже 13 серпня Головнокомандувач ЗСУ доповів, що станом на сьогодні під контролем української армії перебуває 74 населених пункти Курщини.

Раніше The Economist зауважив, що шестиденна операція України в Росії просувалася швидше, ніж багато хто осмілювався навіть подумати. Напад, оповитий таємницею, застав Кремль зненацька. Близько 76 000 місцевих жителів втекли, а російська влада оголосила там надзвичайний стан.

Українська влада та військові, як і раніше, не називають мети операції ЗСУ в Курській області. Але якщо одна з них – відтягнути російські війська з тих ділянок фронту, де обороні зараз доводиться нелегко, результат поки що неоднозначний. На найскладнішому для ЗСУ напрямку, Донецькому, наступ російської армії триває. Але, схоже, деякі підрозділи РФ таки перекинула під Курськ із Харківської області.

У межах спецоперації СБУ вдалося пошкодити щонайменше два дороговартісних російські літаки радіолокаційного дозору А-50, свідчать розвіддані.

Заступник держсекретаря США з питань публічної дипломатії Даррен Бітті, котрий неодноразово демонстрував проросійські погляди, одружений із громадянкою Росії Юлією Кириловою, племінницею російського бізнесмена Сергія Чернікова, що має тісні зв’язки з Кремлем.

4 червня Папа Римський Лев XIV провів телефонну розмову з главою Росії Володимиром Путіним, під час якої закликав Кремль зробити крок заради досягнення миру в Україні та наголосив на важливості діалогу й гуманітарних зусиль, зокрема щодо обміну полоненими.

Глава Бюро національної безпеки Польщі Даріуш Луковський зауважив, що сума підтримки, котру Варшава надала Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ, становить майже 5 мільярдів євро. Вирішальну частину підтримки надали у найкритичніший момент війни.

4 червня на засіданні у форматі “Рамштайн” партнери анонсували рекордну військову допомогу Україні. За словами глави українського оборонного відомства Рустема Умєрова, обсяги підтримки перевищать показники всіх попередніх років повномасштабної війни. Допомогу союзники сконцентрували на ППО, дронах, артилерії та інвестиціях в український ВПК.