У Румунії вкотре виявили уламки дрона поблизу кордону з Україною
Джерело: пресслужба Міністерства нацоборони Румунії
Румунія продовжує пошук можливих фрагментів безпілотників, які впали наприкінці липня на румунський берег Дунаю внаслідок атак російських військ на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в Україні.
Фахівці з Міноборони та інших установ із системи національної оборони країни провели пошук 20 серпня у районі поблизу села Периправа в повіті Тулча, позначеного як можливий район падіння елементів безпілотника.
Слідча група вилучила докази з місця події для проведення експертизи, згідно з юридичними процедурами. Місце розташоване в болотистій місцевості, за межами населених пунктів, без жодних елементів інфраструктури, — зауважили у повідомленні.
У відомстві додали, що у “режимі реального часу” продовжують інформувати про ситуацію союзників, залишаючись з ними на постійному зв’язку.
Окрім цього, Міноборони Румунії вкотре засудило атаки Росії проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, “які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать нормам міжнародного права”.
Нагадаємо, у Румунії на узбережжя Чорного моря викинуло міну, яку у вівторок, 13 серпня, військово-морські сили країни знешкодили.
Також раніше Румунія заявила, що виявила на своїй території фрагменти російських безпілотників, проте в НАТО стверджують, що не бачать ознак навмисного нападу на територію Альянсу.
- У Румунії заявили, що увечері 28 березня виявили фрагменти, схожі на безпілотник, на фермі поблизу річки Дунай і кордону з Україною.
- 24 березня російська ракета о 5:23 (за київським часом) порушила повітряний простір Польщі в районі населеного пункту Осердув Люблінського воєводства і пробула в ньому 39 секунд.
- У Румунії розпочали розслідування за фактом прольоту трьох невідомих БпЛА над військовою авіабазою у ніч на 16 квітня.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.
Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.