Росія привласнила активи Danone та Carlsberg

Джерело: Bloomberg

Росія захопила контроль над дочірніми компаніями французької Danone SA і данської Carlsberg відповідно до указу російського президента Володимира Путіна, спрямованого проти компаній з “недружніх” країн.

Згідно з документом, РФ отримала понад 83 млн звичайних акцій “Данон Росія”, що належать французькій Produits Laitiers Frais Est Europe, та 85 тисяч акцій “Данон Трейд”. У данської Carlsberg Sverige Aktiebolag були відчужені 98,65% часток “Балтики”, у ТОВ “Хоппі Юніон” — 1,35%, у Carlsberg Deutchland GmbH — 0,09%.

Рішення не вплине на фінансові прогнози Danone на 2023 рік, і компанія вживає заходів для захисту прав своїх акціонерів у РФ. Carlsberg назвав це рішення “несподіваним”.

Раніше і Danone і Carlberg заявили про намір продати бізнес в РФ. Річний виторг Danone минулого року становив 93 млрд рублів, а “Балтики” вперше перевищила 100 млрд рублів. У Danone працювало 14000 осіб, у “Балтиці” — близько 9000. Обидві входили до п’ятдесяти найбільших іноземних компаній в РФ.

Раніше стало відомо, що іноземні інвестори, які вийшли з російського ринку, за рік вивели з РФ близько 36 мільярдів доларів.

У червні Кремль таємно підписав законодавчий акт, який дозволяє привласнювати західні активи за нижчими цінами, і обговорює ще сильніші заходи щодо повної націоналізації груп, за словами осіб, знайомих з обговореннями. Задумка економічної команди Путіна полягає в тому, щоб загроза націоналізації стала частиною методу “батога і пряника”: західні країни, котрі заарештували російські активи, будуть “покарані”, а ті, хто грає за кремлівськими правилами, заохочені.

Указ Кремля надає пріоритетні права РФ на купівлю будь-яких західних активів для продажу їх зі “значною знижкою”, щоб їх можна було продати із прибутком.

Телекомпанія France Télévisions розпочинає масштабну реструктуризацію, яка включає продаж майна та відмову від дорогих міжнародних проєктів задля економії 140 мільйонів євро.

Державний департамент США оголосив про розширення санкційного списку проти представників МКС. Цього разу під удар потрапили судді з Грузії та Монголії, які відхилили ізраїльські апеляції.

Прем’єр-міністр Санае Такаїті, відома своїм жорстким підходом до національної безпеки, ініціювала перегляд фундаментальних неядерних принципів країни.

Уряд Естонії затвердив нову стратегію військового призову, згідно з якою з 2027 року тривалість служби для всіх новобранців становитиме 12 місяців.

Кібератаки призвели до фізичних руйнувань на об’єктах водопостачання, що змусило керівництво Копенгагена викликати посла РФ для пояснень.