В «Енергоатомі» заперечили повідомлення про аварію на Південноукраїнській АЕС

Джерело: “Енергоатом”.

4 вересня жодних аварій на Південноукраїнській АЕС не сталося, стверджують в “Енергоатомі”. Інформація, яка поширювалася зранку, виявилася недостовірною.

У роботі одного з енергоблоків станції виявлено вади, що призвело до його розвантаження на 33% від номінальної потужності, як вимагав регламент. Недолік буде усунуто після того, як фахівці Укренерго відновлять пошкоджені лінії та забезпечать можливість видачі електроенергії.

Компанія підкреслила, що ця ситуація не пов’язана з ремонтною кампанією на станції, а виникла через складні перехідні режими, спричинені ворожими обстрілами інфраструктури “Укренерго”. Атаки призвели до значних коливань у параметрах мережі, до якої підключено енергоблоки.

“Енергоатом” закликав довіряти лише офіційним джерелам інформації.

Раніше в соцмережах з’явилася інформація про нібито аварію на станції, яку поширив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Він посилався на два незалежні джерела, які повідомляли про зниження потужності енергоблоку та можливі незаплановані відключення.

Черговий російський удар може призвести до обвалення внутрішнього радіаційного укриття на Чорнобильській атомній електростанції, повідомив директор станції Сергій Тараканов.

Сили оборони офіційно відійшли з Сіверська задля збереження особового складу та боєздатності. Водночас місто й надалі перебуває під вогневим контролем українських військ.

Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.