У Росії другий рік поспіль не знайшли жодного великого нафтового родовища

Джерело: The Moscow Times

Російські пошуки нових великих покладів нафти, які могли б поповнити танучі запаси, знову не принесли істотних результатів.

Зокрема за першу половину 2024 року в країні відкрили лише п’ять нових нафтових родовищ.

За словами голови мінприроди РФ Олександр Козлов, всі були відкриті у Приволзькому федеральному окрузі та виявилися “невеликими”. Сумарні запаси родовищ склали лише 47 млн ​​тонн — обсяг, який Росія за нинішніх темпів видобутку викачує з надр приблизно за один місяць (річний видобуток у Росії становить 515 млн тонн).

Минулого року на державний баланс РФ поставили 43 родовища нафти і газу, а серед нафтових усі виявилися або дрібними (запаси до 10 млн тонн), або “дуже дрібними” (менш як 5 млн тонн). Загалом нафтові компанії відзвітували про знаходження 565 млн тонн нафти — мінімального за шість років обсягу. Однак і цього результату було досягнуто переважно дорозвідкою вже діючих покладів. Сумарні запаси нових родовищ становили 43 млн тонн нафти, а це приблизно 9% річного російського видобутку.

Востаннє велике родовище нафти в Росії – Мадачагське на шельфі Баренцевого моря – відкрили у 2022 році. Однак і його запаси покривають лише два місяці російського видобутку.

Шукати надра стає все складніше, оскільки потенціал традиційних регіонів видобутку в Росії знижується, а частка запасів, що витрачаються, зростає. Також ускладнює пошук відхід з Росії іноземних нафтосервісних компаній: американські Schlumberger, Halliburton, Baker Hughes і Weatherford оголосили про припинення інвестицій та постачання обладнання до Росії незабаром після початку повномасштабної війни. У 2022 році Halliburton та Baker Hughes продали бізнес у країні.

Манчестерський магістратський суд у Великій Британії ухвалив заарештувати американського співака Кріса Брауна у справі про напад у нічному клубі, що стався 2023 року.

Попри заяви глави РФ Володимира Путіна про “безпрецедентний” рівень партнерства з Китаєм та “безмежні” можливості для взаємодії двох країн, китайські інвестори різко скоротили інвестиції в Росію після повномасштабного вторгнення в Україну. Якщо у 2011–2018 роках у середньому Пекін щорічно інвестував у російські проекти $1,2 млрд на рік, то у 2022–2023 роках показник упав утричі — до $400 млн. Про це свідчить доповідь Інституту економік Банку Фінляндії, що розвиваються.

Глава зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Кая Каллас повідомила про скасування економічних санкцій, запроваджених проти Сирії.

Лідер націоналістичного “Альянсу за Союз румунів” Джордже Сіміон, який у другому турі виборів поступився своєму опоненту Нікушору Дану, закликав Конституційний суд країни скасувати результати голосування.

На Закарпатті засудили двох співмешканців, що напідпитку прикували ланцюгом малолітнього хлопчика, облили його паливно-займистою сумішшю та підпалили.