Латвія продовжила посилений режим контролю кордону з Білоруссю
Джерело: пресслужба уряду Латвії
10 вересня уряд Латвії продовжив режим роботи системи посиленої охорони кордону з Білоруссю до 31 грудня 2024 року. Це викликано тим, що велика кількість мігрантів продовжують спроби нелегально проникнути до Євросоюзу через білорусько-латвійський кордон.
Спершу передбачалося, що посилений режим на кордоні з Білоруссю триватиме до кінця вересня.
При ухваленні рішення враховувалися і ризики, пов’язані з підтримуваною авторитарним режимом у Мінську війною Росії проти України.
Протяжність кордону Латвії та Білорусі становить 172 км. Латвія, як і Польща та Литва, звинувачує білоруського самопроголошеного президента Олександра Лукашенка у тому, що той переправляє мігрантів до латвійського кордону, щоб полегшити їм перехід до Латвії. Припускають, що білоруська влада використовує мігрантів як засіб політичного тиску.
Зростання нелегальних перетинів з Білорусі спостерігалося також і в Польщі. Влада повідомляє, що з початку цього року до Польщі з Білорусі нелегально в’їхало понад 19 тис. осіб проти 16 тис. за весь 2022 рік.
Міграційний сплеск змусив Польщу посилити армійську підтримку вздовж кордону — уряд направив 2000 військових. Міноборони також заявляло, що Польща планує перекинути до кордону з РБ до 10 тисяч додаткових військових для підтримки Прикордонної служби.
Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.