Латвія продовжила посилений режим контролю кордону з Білоруссю
Джерело: пресслужба уряду Латвії
10 вересня уряд Латвії продовжив режим роботи системи посиленої охорони кордону з Білоруссю до 31 грудня 2024 року. Це викликано тим, що велика кількість мігрантів продовжують спроби нелегально проникнути до Євросоюзу через білорусько-латвійський кордон.
Спершу передбачалося, що посилений режим на кордоні з Білоруссю триватиме до кінця вересня.
При ухваленні рішення враховувалися і ризики, пов’язані з підтримуваною авторитарним режимом у Мінську війною Росії проти України.
Протяжність кордону Латвії та Білорусі становить 172 км. Латвія, як і Польща та Литва, звинувачує білоруського самопроголошеного президента Олександра Лукашенка у тому, що той переправляє мігрантів до латвійського кордону, щоб полегшити їм перехід до Латвії. Припускають, що білоруська влада використовує мігрантів як засіб політичного тиску.
Зростання нелегальних перетинів з Білорусі спостерігалося також і в Польщі. Влада повідомляє, що з початку цього року до Польщі з Білорусі нелегально в’їхало понад 19 тис. осіб проти 16 тис. за весь 2022 рік.
Міграційний сплеск змусив Польщу посилити армійську підтримку вздовж кордону — уряд направив 2000 військових. Міноборони також заявляло, що Польща планує перекинути до кордону з РБ до 10 тисяч додаткових військових для підтримки Прикордонної служби.
Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
10 квітня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко повідомив, що НБУ розпочав перевірку діяльності Фонду Порошенка, благодійного фонду Roshen та громадської організації “Справа Громад”. Як він зазначив, “підстави для цього — надумані, а питання — абсурдні”.
Принц Гаррі, герцог Сассекський 4 квітня здійснив несподіваний візит до України та відвідав поранених оборонців у львівській клініці Superhumans Centre. Герцог Сассекський приїхав спільно з чотирма ветеранами. Поїздку тримали в таємниці до виїзду з території України.
Пані посол США в Україні Бріджит Брінк залишає свою посаду. Інформацію офіційно підтвердила речниця Держдепартаменту Таммі Брюс.
З 31 країни, котрі беруть участь в обговоренні гарантування безпеки України після завершення бойових дій, половина вже заявила про готовність відправити в Україну свої війська. Проблема полягає в тому, що європейські країни досі не отримали згоди США на підтримку миротворчої місії, що заважає остаточно сформувати так звану “коаліцію охочих”.
Міністерство закордонних справ привітало ухвалення резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи “Російська агресивна війна проти України: необхідність притягнення до відповідальності та уникнення безкарності”.