Латвія продовжила посилений режим контролю кордону з Білоруссю
Джерело: пресслужба уряду Латвії
10 вересня уряд Латвії продовжив режим роботи системи посиленої охорони кордону з Білоруссю до 31 грудня 2024 року. Це викликано тим, що велика кількість мігрантів продовжують спроби нелегально проникнути до Євросоюзу через білорусько-латвійський кордон.
Спершу передбачалося, що посилений режим на кордоні з Білоруссю триватиме до кінця вересня.
При ухваленні рішення враховувалися і ризики, пов’язані з підтримуваною авторитарним режимом у Мінську війною Росії проти України.
Протяжність кордону Латвії та Білорусі становить 172 км. Латвія, як і Польща та Литва, звинувачує білоруського самопроголошеного президента Олександра Лукашенка у тому, що той переправляє мігрантів до латвійського кордону, щоб полегшити їм перехід до Латвії. Припускають, що білоруська влада використовує мігрантів як засіб політичного тиску.
Зростання нелегальних перетинів з Білорусі спостерігалося також і в Польщі. Влада повідомляє, що з початку цього року до Польщі з Білорусі нелегально в’їхало понад 19 тис. осіб проти 16 тис. за весь 2022 рік.
Міграційний сплеск змусив Польщу посилити армійську підтримку вздовж кордону — уряд направив 2000 військових. Міноборони також заявляло, що Польща планує перекинути до кордону з РБ до 10 тисяч додаткових військових для підтримки Прикордонної служби.
Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.