Влада Молдови підозрює російське втручання у другий тур президентських виборів

Джерело: Sky News 

Влада Молдови повідомила про масштабне втручання Росії у другий тур виборів глави держави 3 листопада.

Радник чинного президента з національної безпеки Станіслав Секрієру описав це як “зусилля з великим потенціалом спотворити результат”.

У низці європейських держав не працює комп’ютерна система на виборчих дільницях. Явка на вибори перевищила 43%.

У Молдові відбувається другий тур президентських виборів. Президентка Майя Санду протистоїть колишньому генеральному прокурору Олександру Стояногло, котрого підтримує проросійська Соціалістична партія.

У першому турі Санду отримала 42% голосів, однак, не змогла здобути абсолютну більшість. Стояногло набрав 26% голосів виборців.

Зауважимо, 3 листопада жителі Молдови беруть участь у другому турі президентських виборів, який проходить на тлі звинувачень у втручанні з боку Росії.  На тлі зростаючої напруженості з Москвою, яка прагне повернути свій вплив у регіоні, результати цього протистояння можуть визначити, чи зможе Молдова продовжити свій євроінтеграційний шлях.

Уряд Молдови повідомив країни ЄС, що Росія, ймовірно, буде перешкоджати голосуванню молдавських емігрантів. Зокрема в Італії, Франції, Німеччині, Іспанії, Румунії, США та Великій Британії тощо. Молдовські урядовці висловили побоювання, що Москва може застосувати методи зриву. Наприклад, погрози про вибухи на виборчих дільницях, які призведуть до евакуації та затримки голосування. У своєму зверненні до представників ЄС уряд Молдови закликав забезпечити, щоб процес голосування продовжувався навіть у разі таких інцидентів.

Попередні заяви уряду стверджували, що Москва може фінансувати транспортування громадян Молдови літаками та автобусами з Азербайджану, Білорусі, Туреччини та самої Молдови, аби збільшити підтримку Стояногло. У Кишиневі це сприймають як пряму спробу Росії вплинути на вибори та підвищити шанси проросійського кандидата.

Президентка Майя Санду представляє вибори як вибір між стабільним європейським майбутнім та нестабільністю, яку може принести орієнтація на Схід. Після того, як Санду оголосила про намір забезпечити вступ країни до ЄС до 2030 року, — її підтримка зросла серед проєвропейської діаспори. Це також зіграло ключову роль у референдумі 20 жовтня на підтримку євроінтеграції. Того ж дня пройшов перший тур президентських виборів, на якому Санду набрала 42% голосів, тоді як Стояногло отримав 26%.

Поліція Молдови також посилила заходи безпеки через побоювання щодо потенційних випадків купівлі голосів, зокрема з боку олігарха-втікача Ілана Шора, якого звинувачують у підтримці проросійських сил. За інформацією влади, Шор намагався мобілізувати проросійські голоси та навіть пропонував матеріальні винагороди за підтримку Стояногло.

На тлі цих подій вибори в Молдові отримали широке міжнародне висвітлення, особливо з боку ЄС. Результати голосування можуть визначити політичне майбутнє країни та посилити вплив Росії в регіоні.

За оцінками Південної Кореї, КНДР відправила до РФ понад 10 000 своїх військових, які будуть залучені до війни проти України. Значна частина з них вже у прифронтових районах, зокрема на Курщині.

Посол Північної Кореї в ООН Кім Сон заявив під час засідання Ради Безпеки, що Пхеньян прискорить розгортання своєї програми ядерної зброї, щоб “протидіяти будь-якій загрозі з боку ворожих ядерних держав”.

Під час нічної ворожої атаки по Україні силами та засобами ППО будо збито дві ракети і 48 безпілотників.

Протягом минулої доби, 4 листопада, по всій лінії фронту зафіксовано 230 бойових зіткнень.

Кандидати у президенти США Камала Гарріс та Дональд Трамп отримали по три голоси у крихітному містечку Діксвілл-Нотч (штат Нью-Гемпшир), в одному з перших населених пунктів, де розпочалось голосування.