У Польщі запрацює Український легіон до кінця року
Джерело: Укрінформ
До кінця 2024 року у Польщі запрацює Український легіон. Перші добровольці підпишуть контракти зі ЗСУ і почнуть навчання на полігонах Польщі під керівництвом інструкторів НАТО.
Про створення Українського легіону стало відомо на початку липня, коли Президент України Володимир Зеленський спільно з Главою польського уряду Дональдом Туском підписали у Варшаві безпекову угоду. Одним із її пунктів є підготовка на території Польщі українських військових підрозділів. Зеленський на пресконференції тоді конкретизував, що мова, зокрема, про створення так званого Українського легіону – військового підрозділу з-поміж українських добровольців, які зараз проживають за кордоном.
Українська сторона надасть форму та медикаменти, тоді як Польща забезпечить інфраструктуру й техніку на період навчання. Остаточне рішення щодо оснащення легіону польським озброєнням ще ухвалюється.
Протягом місяця роботи Центру надійшло понад 500 заявок від українців, які мешкають за кордоном. Близько 90% заявників – чоловіки, 10% – жінки, а половина усіх заявок подана молоддю віком до 25 років.
Загалом за місяць до центру подали заявки громадяни України, котрі проживають у 30-ти країнах світу.
Найбільше заявок ми отримуємо від українців й українок, які проживають у Польщі та Чехії, але є й з віддалених географічно регіонів – Великої Британії, Ірландії і навіть Канади та США, – уточнив офіцер центру.
Близько 80% усіх українців, котрі подали заявки до складу Легіону, раніше не мали жодного стосунку до армії та не проходили строкову службу в ЗСУ.
Подати заявку можна через офіційний сайт legion.army.gov.ua або в консульствах та посольствах України.
Додамо, нещодавно віцепрезидент Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що до Українського легіону у Польщі зголосилось “занадто мало” українців.
Ми не несемо відповідальності за вербування. Однак кількість людей, які повинні були зголоситися з української сторони, є занадто малою. Ці декларації на початку були дуже високими – що може бути сформована навіть одна бригада, тобто кілька тисяч осіб. Однак цього не сталося, – сказав він.
Косіняк-Камиш зазначив, що Польща вже підготувала приблизно 20 тисяч українських військових, яких згодом відправили на фронт. Він додав, що Польща й надалі готова навчати українських солдатів.
Ми до цього підготувалися. Це було в рамках угоди, підписаної між Польщею та Україною, – сказав віцепрезидент.
Камиш також додав, що у польському суспільстві “викликає певні емоції” той факт, що є значна потреба в українських військових, а багато молодих чоловіків в Польщі, які говорять українською, не зголошуються йти до війська.
Нагадаємо, що в липні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що вже кілька тисяч людей виявили бажання приєднатися до Легіону.
Додамо, що угода між Україною і Польщею про гарантії безпеки передбачає створення в Польщі добровольчого легіону з можливістю участі громадян інших країн.
- Депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Раніше німецький політик виступав за посилення озброєння України.
- Варшава пропонує організувати військове навчання українців, котрі перебувають поза межами України, зокрема біженців, щоб вони могли посилити українське військо. Тоді як Прага нині ще оцінює цю ідею для Чехії, повідомила міністерка оборони Яна Чернохова.
- Прем’єр-міністрка Литви Інгріда Шимоніте заявила, що Литва може відмовити в наданні посвідки на проживання чоловікам з України, якщо Київ доведе їх ухилення від військової служби.
На війні загинув 23-річний пілот БпЛА Костянтин Єгошин із позивним “Кот”.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 7 червня. Від початку доби на фронті відбулося 155 бойових зіткнень.
Унаслідок атаки Росії на Харків 7 червня зазнали поранень понад 40 людей.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 6 червня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 164 бойових зіткнення.
Норвегія скерувала 86 млн євро внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховної представниці ЄС Каї Каллас.