П’ять років Верховної Ради IX скликання: підсумки роботи
Джерело: “Чесно”
Верховна Рада IX скликання є найтривалішою в історії українського парламенту. Неможливо точно передбачити, скільки ще триватиме її діяльність, проте вже на шостому році роботи можна підбити певні підсумки.
ЧЕСНО підбив підсумки п’яти років роботи Верховної Ради IX скликання — від першого засідання 29 серпня 2019 року до кінця серпня 2024 року.
Протягом п’яти років роботи цього скликання відбулося майже 17 тисяч голосувань, що еквівалентно близько 47 годинам натискання на кнопки, якщо враховувати стандартний час у 10 секунд на одне голосування. З цих голосувань 47% отримали понад 226 голосів — мінімум для ухвалення рішення.
Найвищий рівень участі в голосуваннях продемонструвала фракція “Слуга народу” (78%). Найнижчий рівень участі був серед проросійських депутатів з фракції ОПЗЖ (пізніше групи ПЗЖМ) — вони брали участь лише в 45% голосувань.
У 2019 році на парламентських виборах було сформовано першу монокоаліцію, фракція “Слуга народу” налічувала 252 депутатів, а на сьогодні у її складі 233 нардепи. Однак аналіз голосувань показує, що “Слуга народу” не змогла зберегти єдність протягом усіх п’яти років роботи.
Протягом каденції фракція “Слуга народу” дала 226 і більше голосів лише в 1089 випадках з майже 8000 голосувань (включаючи процедурні). Це означає, що в більшості випадків для ухвалення рішень їм була потрібна підтримка інших фракцій та груп.
Перше засідання Верховної Ради IX скликання відбулося 29 серпня 2019 року. Тоді в парламенті було 422 народні депутати з 450. Станом на кінець серпня 2024 року в парламенті працювало 401 депутат.
За п’ять років роботи цього скликання відбулося 414 засідань Верховної Ради, з яких 363 — пленарні, а 51 — позачергові.
До початку війни парламент працював за плановим графіком, але після 24 лютого 2022 року було введено режим “одного пленарного засідання”, коли голова оголошує перерву в кінці кожного дня, що дозволяє продовжити розгляд питань. Цей формат був закріплений окремою постановою.
Протягом п’яти років у парламенті було проведено 16 902 голосування (без сигнальних). 47% з них отримали понад 226 голосів “за”. Сплеск голосувань спостерігався на початку каденції, а також у середині і наприкінці 2021 року.
Загалом депутати IX скликання зробили понад 4,8 мільйона натискань кнопок. Найбільше голосували “за” — в 39% випадків, далі йшли “утримався” — 23%, і “проти” — лише 2%.
Аналіз участі в голосуваннях показує, що депутати “Слуги народу” голосували найчастіше (78%), а найменшу участь продемонстрували депутати ОПЗЖ (45%). Найбільше голосувань “за” відбулося серед фракції “Довіра” (52%), а найменше — у “Голосі” (28%). Кнопку “утримався” частіше натискали депутати “Європейської солідарності” (33%), а найменше — депутати “Відновлення України” (4%).
Перед початком війни деякі фракції, зокрема “ЄС”, “Батьківщина” та “Голос”, частіше голосували “проти”, але після 24 лютого 2022 року ця тенденція змінилася: депутати стали частіше утримуватися або не голосувати взагалі.
За п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання спостерігалася значна кількість випадків, коли депутати не брали участь у голосуваннях. Загалом понад 2,2 мільйона голосувань було пропущено через відсутність депутатів або через їхнє небажання голосувати.
Крім того, наявність маніпуляцій з картками присутності, таких як імітація присутності на засіданнях, ще більше підкреслює проблеми з доброчесністю роботи парламенту.
- Європейська комісія помітила в Україні утиски прав опозиції у Верховній Раді. Однак загалом роботу українського парламенту назвали ефективною.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.