«Боротися далі чи вести переговори»: Блінкен про фундаментальне рішення українців

Джерело: пресслужба Держдепартаменту США

Державний секретар США Ентоні Блінкен вважає, що нині Україна має зрозуміти, що робити далі: продовжити боротьбу або піти на переговори зі спробою довести це до припинення вогню.

Українці мають ухвалити фундаментальні рішення стосовно продовження боротьби або переговорів і спроби довести це до припинення вогню, — наголосив Блінкен.

Він зауважив, що питання полягає також у готовності Росії піти на такий крок.

Коли дійде до переговорів, ми хочемо переконатися, що українці та адміністрація Трампа матимуть найкращі позиції для укладення найсильнішої угоди, — додав держсекретар США.

Мова зокрема подальшу роботу зі зміцнення позицій України на полі бою та продовження тиску на Росію.

Блінкен також акцентував, що умови припинення вогню мають бути справедливими та з довгостроковою перспективою.

Окрема він наголосив на важливості обмежити спроби РФ переозброїтися і знову напасти у майбутньому.

Додамо, про готовність Кремля до переговорів раніше заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв після зустрічі із головою КНР Сі Цзіньпіном.

Медведєв зауважив: Москва розпочне діалог, якщо Київ прийме “реалії”, та врахує умови, озвучені раніше главою РФ Володимиром Путіним.

Путін у червні висунув низку умов для початку переговорного процесу. Зокрема: виведення українських військ з територій, які Росія частково окупувала, але не контролює повністю.

18 жовтня на зустрічі із журналістами країн БРІКС Путін заявив про готовність обговорювати завершення війни на умовах, запропонованих навесні 2022 року. Згодом, 24 жовтня, після саміту БРІКС у Казані, він знову наголосив на відкритості до переговорів, включаючи можливість “розумних компромісів”. 5 листопада Путін повторив, що Росія готова до діалогу, а 7 листопада на засіданні клубу “Валдай” він привітав Дональда Трампа з перемогою на виборах президента США, зазначивши, що намір Трампа завершити війну “вартий уваги”.

Президент України Володимир Зеленський, який раніше заявляв про необхідність повернення до кордонів 1991 року для початку переговорів, у листопаді припустив, що окуповані території можна буде повернути дипломатичним шляхом. Однак він наголосив, що припинення вогню можливе лише у разі отримання Україною запрошення до НАТО. Міністерство закордонних справ України підтримало цю позицію, заявивши, що членство країни у НАТО є єдиним гарантом миру. Усі інші гарантії безпеки відкинуто.

Своєю чергою, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники. За його словами, це необхідно, щоб Київ зміцнив свої позиції на полі бою та здобув перевагу у перемовинах.

  • Якщо між Києвом та Москвою укладуть будь-яку угоду про припинення вогню, країни Європи можуть направити в Україну свої війська, повідомили на умовах анонімності одразу два джерела під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що проходив 3-4 грудня в Брюсселі.
  • Високопосадовець НАТО підтвердив, що Франція та Велика Британія розмірковують над тим, аби розмістити свої війська в Україні.
  • Раніше Le Monde інформувала про те, що Франція та Британія планують очолити військову коаліцію в Україні та відновили дискусії про можливе розміщення своїх військ в Україні.

Сьогодні, 20 листопада, на підконтрольну Україні територію повернули тіла 503 полеглих оборонців.

Аналітики проєкту DeepState повідомили, що нібито не всі українські військові змогли вийти з “Успенівського мішка”. Оперативно-стратегічне угруповання військ “Хортиця” спростовує це.

Обраний президентом США Дональд Трамп і президент РФ Володимир Путін планують наступного року зустрітися.

Європейські союзники України обговорюють можливість розгортання військ в Україні у разі укладення угоди з Росією про припинення війни.

Головне управління розвідки повідомило, що під Москвою на аеродромі вибухнув військово-транспортний літак Ан-72.