Україна отримала підтримку США в суді з «Татнєфтью» – Мін’юст

Джерело:  Міністерство юстиції України/Facebook

Міністерство юстиції Сполучених Штатів подало заяву до Окружного суду Південного округу Нью-Йорка, підтримавши позицію України щодо збереження мораторію на розкриття інформації.

Цією заявою США виступили проти клопотання Татнєфті про скасування мораторію, який діє з 2022 року, та поновлення провадження у справі.

США обґрунтували свою позицію підтримкою ключових занепокоєнь України. Зокрема, вони наголосили, що розкриття інформації на етапі виконавчого провадження, яке Татнєфть ініціювала у 2021 році, зокрема стосовно банківських рахунків та активів України за кордоном, а також детальної інформації про “підконтрольні державі суб’єкти господарювання”, є надто широким і може поставити під загрозу національну безпеку України через розголошення чутливої інформації військового та економічного характеру. Крім того, зазначено, що тісні зв’язки між Татнєфтью і Російською Федерацією роблять ймовірним, що запитувана інформація може потрапити до російських державних структур.

З огляду на це, продовження мораторію на весь період збройної агресії Росії відповідає як суспільним інтересам, так і інтересам Сполучених Штатів.

Окрім того, США висловили застереження щодо подання наступної заяви про зацікавленість стосовно обсягу інформації, яку Татнєфть запитує в цій справі.

Згідно з віцепрем’єр-міністреркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністеркою юстиції Ольгою Стефанішиною, серед інших вимог Татнєфть намагається отримати банківську інформацію, що стосується фактично всіх міжнародних фінансових транзакцій України.

“Раніше суд висловив готовність надати дозвіл на розкриття такої інформації. При всій повазі до рішень судів США, для України є абсолютно неприйнятним використання Російською Федерацією судової системи США для зловживання правами з метою отримання військової та економічно чутливої інформації України”, –зазначила Ольга Стефанішина.

Справа PAO Tatneft v. Ukraine стосується визнання та виконання арбітражного рішення проти України на суму 172,9 млн доларів,  ухваленого Окружним судом округу Колумбія у 2021 році. Татнефть вимагала розкриття інформації для виконання рішення проти України та 19 її підконтрольних суб’єктів. У 2021 та 2022 роках компанія надіслала повістки фінансовим установам у Нью-Йорку для отримання цієї інформації. Україна подала клопотання до суду про скасування цих повісток, і справу зупинено з березня 2022 року завдяки заходам Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції США повідомило суд, що розглядає можливість подання заяви щодо цієї справи та попросило суд утриматися від прийняття рішення щодо клопотання Татнефті до ухвалення остаточного рішення. Інтереси України в справі представляє юридична фірма Holland & Knight LLP.

  • На початку вересня експорт сирої нафти з Росії в Угорщину та Словаччину через Україну значно зріс. Зауважується, що ПАТ “Татнєфть” та інші виробники замінили барелі ПАТ “Лукойл”, що потрапив під санкції.

Сенатор Ліндсі Грем виступив під час телевізійного інтерв’ю він закликав Дональда Трампа ліквідувати верховного лідера Ірану, назвавши його головною загрозою світовій безпеці та “релігійним нацистом”.

На Кіпрі оголосили в розшук колишнього генерального директора російського гіганта “Уралкалій” Владислава Баумгертнера. 56-річний чоловік безвісти зник зі свого помешкання в Лімасолі ще 7 січня, і відтоді його місцеперебування залишається невідомим для правоохоронців та близьких.

Військовий уряд Судану офіційно завершив період роботи в евакуації та повернувся до розгромленої війною столиці. Прем’єр-міністр країни Каміль Ідріс заявив, що відновлення Хартума та повернення базових послуг для мешканців стане пріоритетом на найближчий час.

Дональд Трамп офіційно заявив про повне припинення постачання венесуельської нафти на Кубу, що ставить острів на межу енергетичної катастрофи. Американський лідер закликав комуністичний уряд негайно піти на угоду з Вашингтоном, натякаючи на критичне становище режиму в Гавані.

Перша леді Кіпру Філіппа Карсера оголосила про свій вихід із керівництва благодійної організації через гучний корупційний скандал. Рішення було прийняте після появи відеозапису, на якому високопосадовці нібито обговорюють способи незаконного впливу на президента та обхід антиросійських санкцій.