В Україні вшановують 11-ту річницю «Кривавого Водохреща» на Майдані
Джерело: “Букви“
Сьогодні в Україні згадують події 19 січня 2014 року, які увійшли в історію як “Криваве Водохреще”. Того дня на Майдані Незалежності в Києві відбулися масові протести, що переросли у сутички між протестувальниками та силовиками.
Події розпочалися після ухвалення 16 січня Верховною Радою так званих “драконівських законів”, які значно розширювали повноваження правоохоронців і фактично обмежували громадянські свободи. Вони набули чинності саме 19 січня, що й стало поштовхом до масового виходу людей на вулиці.
На Майдані зібралося до 500 тисяч протестувальників. Попри заклики опозиційних лідерів зберігати мирний характер протесту, колона демонстрантів вирушила до Верховної Ради.
Їхній шлях перекрили спецпризначенці “Беркут”, які заблокували вулицю Грушевського автобусами та вантажівками.
Сутички почалися після спроб протестувальників прорвати кордон. Силовики застосували світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі та водомети. Температура в Києві тоді сягала 7–10 градусів морозу.
За даними МВС, воду нібито використовували для гасіння пожеж, оскільки було підпалено кілька автомобілів та автобусів. У відповідь у бік силовиків полетіли каміння та коктейлі Молотова.
За даними медиків, до вечора 19 січня по допомогу звернулися 24 постраждалих із рваними ранами та переломами. Загалом того дня в протистояннях постраждали понад 200 осіб із обох сторін.
Події у Львові того ж дня також були напруженими. Активісти блокували військові частини, аби запобігти відправленню солдатів до Києва. Місцеві жителі оточили бази внутрішніх військ, використовуючи автомобілі та підтримуючи цілодобове чергування.
Сутички на Грушевського тривали кілька днів і стали переломним моментом у подіях Євромайдану. 22 січня з’явилися перші жертви: від вогнепальних поранень загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня у лісі під Києвом знайшли тіло закатованого львівського активіста Юрія Вербицького. Згодом помер від поранень ще один протестувальник, Роман Сеник.
- 21 листопада – одинадцята річниця початку Революції Гідності – спротиву, який відтоді триває щоденно і тепер є видимим у всьому світі. Це був не просто протест за євроінтеграцію чи шлях до Євросоюзу. Букви поспілкувались з Іваном – активістом та волонтером, який пройшов Революцію Гідності від перших заворушень – до тих змін, які майданівці здійснювали вже навесні 2014 року.
Україна та 47 держав спільно з Європейським Союзом засудили російську агресію, ядерну риторику Кремля та удари по українській енергетичній інфраструктурі. На загальних дебатах Першого комітету 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН оприлюднили заяву щодо порушень Росією міжнародного права та ситуації на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС.
У ніч проти 14 жовтня російські війська застосували 39 балістичних ракет і понад 120 ударних безпілотників та баражуючих боєприпасів проти енергетичної й критичної інфраструктури Києва, Київської області та Харкова. Щонайменше 600 тисяч людей залишилися без електроенергії.
Група американських сенаторів від Республіканської та Демократичної партій (шестеро республіканців і шестеро демократів) закликала президента США Дональда Трампа скасувати дизельну угоду з Росією, про яку глава Білого дому домовився з російським диктатором Володимиром Путіним.
Мережа магазинів “Чудо Острів” спільно з благодійним фондом “Бібліотечна країна” до Дня української писемності та мови, який відзначається 27 жовтня, запускає благодійний збір книг для бібліотек. У рамках ініціативи всі бажаючі зможуть передати книги, які після завершення збору будуть спрямовані до бібліотек у різні куточки України.
США та європейські країни виробляють спільну пропозицію щодо закінчення російсько-української війни, яка має запропонувати Києву та Москві економічні стимули та гарантії безпеки в обмін на територіальний компроміс, пише колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на американського посадовця.