У Литві виставили макет ув’язненого Путіна біля колишньої в’язниці КДБ

Джерело: lrt

Біля колишньої в’язниці КДБ у Вільнюсі напередодні третіх роковин повномасштабного вторгнення росіян в Україну виставили три макети із зображеням ув’язненого лідера Росії Володимира Путіна.

Джерело: lrt

Генеральний директор Литовського центру досліджень геноциду та опору (LGGRTC) Арунас Бубніс вважає, що саме так має виглядати майбутнє російського глави.

Путіну місце не за столом переговорів, як вони хочуть зробити зараз, а в цьому в’язничному одязі потрапити на лаву підсудних Гаазького трибуналу, – заявив Бубніс журналістам у неділю.

Цього тижня США і Росія офіційно відкрили мирні переговори щодо України. Однак деякі політологи вважають, що Вашингтон ставить більше умов Києву, аніж Москві, яка розпочала повномасштабну агресію.

За словами Бубніса, Литва з власної історії знає, що таке геноцид і масовий терор, і Росія повинна відшкодувати збитки за звірства, яких вона завдала, і за життя, які вона забрала.

Близько 130 000 осіб були депортовані з Литви до Сибіру та інших суворих регіонів Радянського Союзу. Народ Литви зазнав понад 130 тисяч смертей у Сибіру та СРСР. Близько 150 000 були ув’язнені в ГУЛАГу і близько 20 000 партизанів та їхніх прихильників були вбиті, – нагадав Бубніс.

За його словами, оскільки Росія офіційно перебрала на себе права та обов’язки СРСР, нині є право вимагати від Росії компенсації та відшкодування всіх збитків, завданих Литві та іншим окупованим країнам.

За демографічні втрати, культурні, матеріальні, екологічні та інші збитки, – додав директор LGGRTC.

Читайте також: Голова Міжнародного кримінального суду пообіцяла покарати Путіна за злочини в Україні

Зауважимо, 4 лютого представники Європейської комісії, Європейської служби зовнішніх справ, Ради Європи, України та 37 держав погодили головні параметри для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 6 червня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 164 бойових зіткнення.

Норвегія скерувала 86 млн євро внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховної представниці ЄС Каї Каллас. 

Російські війська почали використовувати набиті вибухівкою тушки диких тварин, скидаючи їх із дронів на українські позиції.

На узбережжі Одещини знайшли мертвого білобокого дельфіна.

5 червня парламент Словаччини ухвалив резолюцію, котрою закликав уряд країни не підтримувати нові санкції проти Росії. Документ ініціювала проросійська Словацька національна партія. Опозиція проігнорувала голосування.