Прем’єр Ірландії підтвердив готовність країни направити миротворців в Україну

Джерело: Irish Examiner

27 лютого прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським в аеропорту Шаннон, запевнивши, що Дублін також готовий відправити миротворців до України.

Зустріч відбулася під час короткої зупинки українського глави на шляху до Сполучених Штатів, де у п’ятницю він має провести переговори з президентом США Дональдом Трампом і підписати угоду про співпрацю у сфері рідкоземельних металів.

Мартін заявив, що ірландська сторона наполегливо підтримуватиме прискорення процесу вступу України до Європейського Союзу.

Це пріоритет, оскільки членство в ЄС по собі надає Україні певні гарантії безпеки, а також відкриває значні економічні перспективи. Зеленський високо цінує нашу непохитну підтримку цього процесу, – зазначив він.

Окрім того, глава уряду підтвердив, що Ірландія надаватиме фінансову допомогу Україні, однак її внесок у Європейський фонд миру наразі заблокований через вето Угорщини. У зв’язку з цим уряд нині розглядає альтернативні шляхи надання фінансової підтримки.

Також Мартін наголосив, що Зеленський прагне, аби Європа відігравала ключову роль у можливому мирному врегулюванні. Водночас він зазначив, що український президент цінує підтримку США.

Зеленський має чітке бачення подальших кроків і націлений на активну взаємодію, зокрема із президентом Трампом. Він дуже високо оцінює підтримку, яку Україна отримала від США, – заявив прем’єр.

Прем’єр запевнив, що Ірландія “відкрита до допомоги Україні, зокрема шляхом відправки миротворців”.

Крім того, країна передасть Києву РЛС Giraffe, котрі можуть виявляти повітряні цілі на відстані до 75 км.

Додамо, 17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.

Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна. Під час зустрічі з Трампом, Стармер підтвердив готовність до направлення миротворчих військ, додавши, що Лондон також розгорне власну авіацію для підтримки мирної угоди.

Тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.

Зауважимо, нещодавно стало відомо, що Туреччина, котра є країною НАТО, може направити свої війська в Україну, аби гарантувати виконання мирних угод.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.

Європейські союзники поки що розходяться у думках щодо характеру розгортання контингенту, включаючи кількість військ, мандат і рівень підтримки з боку США. Складність розробки плану полягає у тому, що параметри угоди з Росією, наприклад щодо ліній замороження війни, залишаються не до кінця сформульованими командою президента США Дональда Трампа.

Ще одним ключовим питанням для європейців є, як реагувати, якщо армія Путіна нападатиме на миротворців. Для цього пропонувалося ввести положення про взаємну оборону між країнами, які беруть участь у місії, яка не діятиме під прапором НАТО. Також “повинно бути чітко зрозуміло, що сили завдадуть відповіді, якщо їх атакують”, підтвердило одне з джерел.

Раніше адміністрація Трампа запитувала у європейських лідерів, скільки військових і яку техніку вони можуть виділити для потенційної місії в Україні. Своєю чергою, Європа наполягає на необхідності американської підтримки, особливо у сфері розвідки, спостереження і протиповітряної оборони для захисту військ, повідомили чотири посадовці, знайомі з обговоренням. Хоча Вашингтон виключив введення своїх військ в Україну, команда Трампа готова розглянути варіанти іншої допомоги миротворчій місії.

Між тим, для багатьох європейських держав розгортання військ також вимагатиме підтримки на батьківщині. Деяким доведеться поділитися обмеженими військовими ресурсами, тому вони не хочуть ризикувати без більш активної участі США. Наприклад, Нідерландам знадобиться схвалення парламенту. А в Польщі та Німеччині скоро вибори, і вони побоюються робити великі кроки в той час, коли війна Росії в Україні стає все більш політизованою.

За даними синоптиків у п’ятницю, 28 лютого, в окремих областях очікуються опади.

У війні з російськими окупантами загинув Василь Ратушний – брат відомого активіста Романа Ратушного, який також загинув боронячи Україну.

Лідери країн Європейського Союзу наступного тижня обговорять обрання спеціального представника для участі в можливих переговорах щодо припинення війни РФ проти України.

У Латвії Латгальський районний суд засудив чоловіка до чотирьох років і шести місяців ув’язнення за розпалювання ненависті на національному ґрунті, а також за низку інших злочинів. Окрім цього, суд призначив йому один рік пробаційного нагляду.

27 лютого віцепрем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба та посол Японії в Україні Масаші Накагоме підписали дипломатичні ноти, що забезпечують надання гранту на близько $58 млн для реалізації четвертої фази Програми екстреного відновлення.