«Принципово»: Данія заявила про готовність направити свої війська в Україну

Джерело: DR

Данія висловила готовність спорядити власні миротворчі сили в Україну, якщо це знадобиться для забезпечення миру. Про це заявили глави МЗС та Міноборони країни Ларс Льокке Расмуссен і міністр оборони Троельс Лунд Поульсен після засідання комітету із закордонних справ.

Ми надсилаємо чіткий сигнал і Путіну, і Вашингтону: якщо для досягнення перемир’я чи мирної угоди знадобиться європейська присутність, Данія принципово готова до цього, – зазначив Расмуссен.

Хоча конкретних рішень наразі немає, уряд країни підтримує підхід союзників щодо можливого залучення міжнародних сил. Франція та Велика Британія вже ініціювали відповідні обговорення, і Данія приєдналася до цього процесу.

Расмуссен наголосив, що війна має завершитися “правильним способом”, без поступок агресору, а Україна повинна бути впевнена у своїй безпеці. Також зауважується, що начальник штабу оборони Данії візьме 11 березня участь у зустрічі з європейськими військовими керівниками в Парижі, де обговорюватимуть подальшу підтримку України.

Додамо, 17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.

Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна. Під час зустрічі з Трампом, Стармер підтвердив готовність до направлення миротворчих військ, додавши, що Лондон також розгорне власну авіацію для підтримки мирної угоди.

Тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.

Зауважимо, нещодавно стало відомо, що Туреччина, котра є країною НАТО, може направити свої війська в Україну, аби гарантувати виконання мирних угод.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.

Європейські союзники поки що розходяться у думках щодо характеру розгортання контингенту, включаючи кількість військ, мандат і рівень підтримки з боку США. Складність розробки плану полягає у тому, що параметри угоди з Росією, наприклад щодо ліній замороження війни, залишаються не до кінця сформульованими командою президента США Дональда Трампа.

Ще одним ключовим питанням для європейців є, як реагувати, якщо армія Путіна нападатиме на миротворців. Для цього пропонувалося ввести положення про взаємну оборону між країнами, які беруть участь у місії, яка не діятиме під прапором НАТО. Також “повинно бути чітко зрозуміло, що сили завдадуть відповіді, якщо їх атакують”, підтвердило одне з джерел.

Раніше адміністрація Трампа запитувала у європейських лідерів, скільки військових і яку техніку вони можуть виділити для потенційної місії в Україні. Своєю чергою, Європа наполягає на необхідності американської підтримки, особливо у сфері розвідки, спостереження і протиповітряної оборони для захисту військ, повідомили чотири посадовці, знайомі з обговоренням. Хоча Вашингтон виключив введення своїх військ в Україну, команда Трампа готова розглянути варіанти іншої допомоги миротворчій місії.

Між тим, для багатьох європейських держав розгортання військ також вимагатиме підтримки на батьківщині. Деяким доведеться поділитися обмеженими військовими ресурсами, тому вони не хочуть ризикувати без більш активної участі США. Наприклад, Нідерландам знадобиться схвалення парламенту. А в Польщі та Німеччині скоро вибори, і вони побоюються робити великі кроки в той час, коли війна Росії в Україні стає все більш політизованою.

У вересні 2024 року російська армія скинула понад 900 авіабомб уздовж лінії фронту в Україні. Ці керовані боєприпаси, що важать до трьох тонн і оснащені супутниковою навігацією, використовувалися для атак на важливі об’єкти – від штабів до логістичних центрів ЗСУ. Спершу Україна не могла ефективно їм протистояти, і наслідки були катастрофічними. Однак менш ніж за рік ситуація змінилася.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Молдова постає перед дедалі більш відвертими спробами Росії дестабілізувати країну. Про це він зазначив під час пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 10 березня. З початку доби відбулося 126 бойових зіткнень.

США тимчасово зупинили військову допомогу Україні. Якщо переговори в Саудівській Аравії не погіршать ситуацію, підтримка може відновитися, а разом із нею — і нові санкції проти Росії. 

У Конгресі США почали готувати закон про посилення обмежувальних заходів проти РФ на випадок, якщо російський лідер Володимир Путін не піде на поступки і не сяде за стіл переговорів.