Чи зможе Європа дати альтернативу супутниковій розвідці США – оцінка Alpha Centauri

Джерело: Alpha Centauri

Адміністрація президента США Дональда Трампа припинила передачу розвідувальних даних Україні. Керівник проєкту Alpha Centauri Павло Поцелуєв проаналізував, чи можуть європейські компанії дати альтернативу американській супутниковій розвідці.

Одним з ключових елементів, якими з Україною ділилась американська розвідка, є супутникові спостереження. Зокрема й ті, що здійснюють приватні компанії, як-от супутниковий оператор Maxar.

Знімки від Maxar

Ця компанія мала урядові контракти з Пентагоном та іншими відомствами, послуги компанії сплачувалися з федерального бюджету.

Україна мала доступ до супутникових знімків за програмою GEGD (Global Enhanced Geoint Delivery — Надання Покращених Глобальних Даних для Георозвідки). В рамках цього контракту компанія надає термінові знімки конкретних об’єктів чи смуги (коли апарати знімають з космосу поверхню під собою протягом прольоту над певною територією, а потім цей масив даних об’єднується в один “широкий” знімок), а також доступ до історичних даних за 19 років.

Сам цей доступ забезпечено через декілька сервісів (умовно, онлайн-магазинів супутникових даних) та через API. Умовно — американська розвідка створює для своїх співробітників та партнерів профілі на цих сайтах з певними обмеженнями та квотами щодо фотографій з орбіти, які ці профілі можуть замовити чи отримати з історії.

Саме такий доступ закрили для України за запитом з Білого дому – українські розвідники в певний момент втратили можливість замовляти та переглядати такі фото у сплаченому американським урядом сервісі.

Водночас поки можна замовляти фото у комерційному форматі, однак такі фото недешеві – знімок маленького клаптика Землі прийнятної роздільної здатності може коштувати близько $20, стандартний розвідувальний знімок не найкращої якості вартуватиме вже близько $300.

За словами Економічної правди, Україна була частково готова до відключення безкоштовного доступу й може користуватись комерційними сервісами для найважливіших розвідувальних задач. Зрештою, Україна вже купувала знімки у європейської компанії Airbus, одного з найбільших виробників супутників в світі.

На тлі зупинки допомоги США в ЗМІ з’являлися повідомлення про те, що частину цієї розвідувальної роботи взяли на себе європейські країни (зокрема, Франція), а європейський стартап Safran.AI, який допомагає каталогізувати та аналізувати такі фото, зацікавлений у роботі з українськими розвідниками.

Що важливо знати

Як пояснює Павло Поцелуєв, будь-який апарат, що здійснює спостереження за земною поверхнею з орбіти, називається супутником Дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Основною функцією такого апарату є зняття “відбитків” з ділянок Землі та їх передача користувачам.

Основними для цих “відбитків” є три показники:

• В яких діапазонах працює апарат (оптичний, інфрачервоний, радіо тощо)
• Роздільна здатність супутника (вимірюється в cm/px, тобто в тому, скільки реальних сантиметрів поверхні вміщаються в один піксель на фото)
• Як часто можна сканувати один і той же клаптик Землі (вимірюється в годинах).

Американські компанії

Нові апарати компанії Maxar – WorldView Legion – дозволять збільшити частоту повторних відвідувань у порівнянні з попередніми 2-3 прольотами за добу. Maxar може знімати мільйони км² на добу і покривати ключові об’єкти кожні 3-4 години. Роздільна здатність камери складає 30 см/піксель.

Інша приватна компанія Planet Labs має понад 200 наносупутників (з роздільною здатністю 3-5 м) для щоденної широкомасштабної зйомки.

BlackSky має угруповання оптичних мікросупутників (роздільна здатність 1 м/піксель) з дуже частим відвідуванням (до 10+ візитів на день для певних ділянок) і застосовує Deep Learning для швидкого отримання й аналізу інформації, хоча і з нижчою роздільною у 3.3 рази здатністю, ніж у Maxar.

Capella та інші компанії використовують супутники SAR з високою роздільною здатністю (в Capella цей параметр наближається до 50 см/піксель), які надають всепогодні знімки.

Разом з тим, комерційні супутники можуть мати кращі спроможності (роздільну здатність/частоту зйомки) аніж доступні для “звичайних” клієнтів. Через законодавче обмеження в США комерційні супутникові знімки можуть мати роздільну здатність до 30 см/піксель. Для держави США ці апарати можуть отримувати і більш чіткі зображення.

Європейські альтернативи

Європейські супутники досягають співставної, а іноді й вищої роздільної здатності порівняно з американськими комерційними апаратами. Так, французький CSO-2 лідирує у категорії панхроматичної роздільної здатності — коли всі три канали, червоний, зелений та синій об’єднуються в один під час зйомки. Це дозволяє отримувати роздільну здатність близько 20 см/піксель – краще, ніж у Maxar.

Днями ЄС успішно запустив CSO-3. Це дозволить збільшити частоту отримання знімків однієї й тієї ж ділянки протягом доби.

Старіші французькі супутники Pleiades (1A/1B) надавали зображення з роздільною здатністю 50-70 см/піксель — краще за тодішніх американських конкурентів. Новий Pleiades Neo забезпечує деталізацію 30 см/піксель – як у компанії Maxar.

Щодо радарів, то німецький TerraSAR-X досягає роздільної здатності 25 см/піксель – це найкращий показник у світі.

Однією з переваг США є спектральна глибина сенсора WorldView-3 зі спектральними діапазонами SWIR для аналізу матеріалів, але Європа також наздоганяє їх (італійський супутник PRISMA пропонує гіперспектральну зйомку, хоча і з нижчою просторовою роздільною здатністю, а проєкти майбутніх апаратів вже передбачають подібну здатність).

Зазвичай гіперспектральна зйомка означає що супутник трохи “залазить” у інфрачервоний спектр світла. Це допомагає розрізняти різні типи поверхонь, визначати замасковану техніку, свіжі земляні роботи, бетонні конструкції, проникати крізь дим, туман чи легке маскування. Станом на початок 2025 року ЄС в цьому плані відстає від США.

Разом з тим, здатність французького CSO робити інфрачервоні знімки – це унікальна європейська перевага. CSO може робити тепловізійні інфрачервоні знімки вночі або за умов легкого задимлення – супутники Maxar так не можуть.

Щодо часу повторного огляду цілі, то французький Pleiades Neo передбачає використання 4 супутників для зйомки цілі двічі на добу – це вдвічі менше, ніж у Maxar.

Перевагою Європи може стати комбіноване використання різних національних систем, що дозволить скоротити час повторного огляду. Партнери з ЄС і НАТО частково вже координують зображення, проте дійти в цьому аспекті до рівня США у найближчі декілька років не вийде.

Штучний інтелект

Французька компанія Safran.AI заявила, що готова надавати свої послуги для аналізу супутникових знімків в інтересах української розвідки. В США таку технологію застосовує вже компанія BlackSky.

ШІ може робити первинну обробку та категоризацію сотень супутникових знімків, об’єднувати дані з окремих апаратів, автоматично ідентифікувати та відмічати на фото військову техніку, скупчення військ, іноді навіть окопи. Алгоритми можуть допомогти відслідкувати накопичення або переміщення військ, побудову переправ, аналізувати логістичні шляхи та знаходити замасковані командні пункти за рухом техніки навколо.

Європейські інструменти штучного інтелекту можуть з високою надійністю виявляти військові об’єкти – танки, артилерію, літаки, військові кораблі, інфраструктуру. Наприклад, Preligens (французький стартап, який купила компанія Safran) розробив алгоритми, які можуть сканувати супутникові знімки або знімки з БПЛА і виявляти наявність певного обладнання або зміни в часі.

Європейські рішення ШІ пристосовані для роботи з різними джерелами розвідданих – не лише з оптичними зображеннями, а й з радіолокаційними і сигнальними розвідданими – для отримання цілісної картини обстановки. Тобто ШІ може співвідносити виявлення супутником РЛС транспортних засобів з оптичним зображенням, щоб підтвердити, що вони є броньованими одиницями, і навіть враховувати підказки електронної розвідки (наприклад, радіовипромінювачі — ворожі засоби РЕБ та РЕР) в цій області.

Нещодавно ГУР МОУ уклало з Safran угоду й компанія розгортає платформу Robin для допомоги українським аналітикам. Robin приймає знімки з європейських супутників і автоматично виділяє військові цілі та зміни, полегшуючи навантаження на українських аналітиків. Robin буде займатися автоматичним аналізом потоку французьких супутникових знімків, зокрема, з Pleiades Neo і, можливо, CSO.

Українські аналітики отримають картографічний інтерфейс який показуватиме, наприклад, нові виявлені бронетанкові або артилерійські позиції з позначками місцезнаходження, замість того, щоб вручну сканувати кожен піксель.

Підсумки

Втрата американських розвідувальних даних стала ударом для України, однак це не було повною несподіванкою. Разом з тим Європа не була готова до такого кроку США. Для налагодження зв’язків та роботи потрібен певний час, а поки Україна може продовжувати користуватись комерційними знімками Maxar.

ЄС може взяти на себе частину функцій з розвідки. Мінуси, які має супутникова розвідка Європи, можуть компенсувати інструменти на кшталт тих, що надаватиме Safran.

Щоб європейські супутники могли замінити американські потрібно вирішити низку проблем.

Європейські угруповання супутників менші за кількістю, ніж американські. Це може вплинути на частоту повторних візитів. Європа вирішує цю проблему, плануючи заміну і посилюючи співпрацю між країнами. Найближчим часом в України може мати проблему з дещо нижчою частотою повторних візитів або можливостями зйомки. Це означає, що деякі цілі можуть залишитися невидимими протягом доби або двох, якщо погода і час проходу по орбіті зіграють не на нашу користь.

Інший виклик – це спектральна і аналітична глибина. Європейські оптичні зображення відповідають роздільній здатності супутника Maxar, але в американські WorldView-3 забезпечують додаткові аналітичні кути, яких бракує європейським знімкам. В окремих випадках (як-от виявлення техніки під маскувальною сіткою) американські дані мали перевагу. Крім того, в американців є великий архів зображень, тобто їхні аналітики можуть швидко виявляти довгострокові закономірності або аномалії.

Ще одна проблема – інтеграція та кінцева обробка даних. Перехід на європейські джерела й інструменти потребує навчання та часу на оптимізацію. Розгортання платформи Safran та забезпечення її сумісності з українськими системами триває, особовий склад ще навчається.

Крім того, можуть бути проблеми з фінансуваням. Підтримка США часто надавалася як допомога, а європейські комерційні знімки, можливо, доведеться купувати або субсидіювати європейськими урядами для України.

“Станом на початок 2025 року європейські супутники можуть значною мірою задовольнити потреби України в розвідувальній інформації, особливо для спостереження за важливими цілями і стратегічного моніторингу. Із запуском CSO-3 і введенням в експлуатацію таких платформ, як Robin, Україна має життєздатний альтернативний канал отримання своєчасних зображень високої роздільної здатності з Європи і їхнього аналізу. Основні потреби – виявлення пересування військ противника, ідентифікація техніки, оцінка бойових втрат – можна задовольнити за допомогою європейських оптичних і радіолокаційних знімків, попередньо опрацьованих та відсіяних за допомогою AI. Проте важливо розуміти, що цей процес не є миттєвим. Можуть виникнути тимчасові прогалини в охопленні або деталізації, доки європейські угруповання не стануть більш розгалуженими. Це питання принаймні пари років”, – наголошує автор.

• Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати можуть невдовзі припинити паузу в обміні розвідданими з Україною, і він очікує гарних результатів на переговорах у Саудівській Аравії.
• За оцінками аналітиків, припинення з боку США обміну розвідданими зашкодить здатності України просуватися і захищатися на полі бою, а також погіршить ситуацію із захистом цивільного населення від російських ударів.
• За інформацією джерел CNN у Пентагоні, США й надалі надають Україні розвіддані, що допомагають її військам у самозахисті, але обмежили обмін інформацією, яку українські війська могли б використати для наступу на російські сили.