У Литві за пів року українців стало на 10 тисяч менше
Джерело: LRT.
За даними Департаменту міграції Литви, в країні за перше півріччя 2023 року кількість громадян України зменшилась на 10 тисяч осіб.
Якщо на початок 2023 року їх було 94 891 особа, то на початок липня – 84 734 українці.
На думку Департаменту міграції, це зниження, ймовірно, пов’язане зі “змінами в міграції українських переселенців”.
Однак українці, які проживають у Литві, як і раніше, становлять найбільшу частку іноземців, що проживають в країні.
Водночас за цей час побільшало на понад шість тисяч мешканців із різних країн: зі 189 411 осіб на початку року їх стало 195 550.
“Кількість білорусів, які проживають у нашій країні, значно збільшилася, росіян – незначно, а українська громада зменшилася”, – зазначили у відомстві.
Кількість громадян Білорусі в Литві за пів року збільшилася з 48 804 до 58 347, тоді як росіян – з 15 706 до 16 193.
Станом на 1 липня, іноземці, які проживають у Литві, становили 6,83% усього населення країни. У січні 2023 року цей показник становив – 6,67%.
Якщо рахувати кожні пів року, востаннє зменшення кількості іноземців, які проживають у Литві, хоча й незначне, було зафіксовано в січні 2016 року.
- 71% громадян України, які зараз перебувають у Польщі, планують в майбутньому повернутися в Україну. Натомість 17% респондентів мають намір зробити це протягом найближчих трьох місяців.
- Федеральний уряд Канади розповів про розробку нової імміграційної програми для українських переселенців, яка допоможе возз’єднатися сім’ям, розділеним між двома країнами.
- Згідно з опитуванням, опублікованим у середу, 12 липня, із понад мільйона українських біженців, які перебувають в Німеччині, 44% хотіли б залишитися в країні надовго.
За роки повномасштабної війни 67 українських священників, пасторів та монахів стали жертвами вбивств або катувань з боку російських окупантів. 620 релігійних об’єктів було знищено, більшість із них християнські.
Президент Володимир Зеленський, після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, заявив, що так зване “великоднє перемир’я” Росії не поширюється на Курську та Бєлгородську області РФ, а також що обстріли на деяких інших фронтових напрямках не припинилися.
Увечері 19 квітня, після того, як Путін оголосив про так зване “великоднє перемир’я”, російські війська обстріляли кілька населених пунктів Херсонської області.
Після трьох років полону мати й син, Маргарита та Руслан Виноград, несподівано зустрілися під час сьогоднішнього обміну полоненими.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 19 квітня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 107 бойових зіткнень.