WSJ дізналася вимоги Ірану для повернення до ядерної угоди

Джерело: The Wall Street Journal

Іран був би готовий повернутися до рівнів збагачення урану, які передбачала ядерна угода 2015 року, за умови дотримання певних умов з боку США. 

Серед умов, котрі висуває Тегеран, зокрема швидке пом’якшення санкцій США, пов’язаних з атомним сектором Ірану, доступ до іранських активів, заморожених за кордоном, а також зупинення тиску з боку Вашингтона на китайських покупців іранської нафти.

Поки незрозуміло, чи такий підхід прийнятний для адміністрації президента США Дональда Трампа.

Перші непрямі переговори між Іраном та США щодо ядерної програми Тегерана відбулися 12 квітня у столиці Омана Маскаті.

Раніше президент Ірану Масуд Пезешкіан розкритикував керівництво США за ультиматум щодо ядерної програми та назвав погрози на адресу ісламської республіки неприпустимими. Він акцентував, що виступає за діалог “на рівних”, заснований на взаємній повазі.

У березні Трамп дав Тегерану два місяці на підписання угоди щодо ядерної програми, яку він сам розірвав під час свого першого терміну. У разі відмови від угоди політик погрожував республіці “такими бомбардуваннями, яких вона ніколи не бачила”, а також новими вторинними санкціями.

Одночасно США розмістили на контрольованому Великою Британією острові Дієго-Гарсія (архіпелаг Чагос) шість стратегічних бомбардувальників B-2 Spirit. Ці літаки здатні знищити військові та ядерні об’єкти Ірану.

Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї заявив, що США та їхні союзники не зможуть примусити його країну до переговорів погрозами, і пообіцяв “жорсткі наслідки”.

Додамо, запаси урану в Ірані, збагаченого до 60% – рівня, близького до необхідних для використання в ядерній зброї 90%, – різко зросли з грудня, коли Тегеран повідомив про значне прискорення процесу збагачення. Про це свідчить звіт МАГАТЕ.

Кількість урану, збагаченого до 60%, зросла за квартал на 92,5 кілограма до 274,8 кілограма, мовиться в одному з двох конфіденційних звітів МАГАТЕ.

Згідно з критеріями агентства, цієї кількості теоретично достатньо для створення шести ядерних бомб при подальшому збагаченні.

Зауважимо, ще у грудні 2024 року МАГАТЕ інформувало, що Іран має достатньо урану, збагаченого до 60%, для виробництва трьох атомних бомб.

МАГАТЕ закликало Іран до більшої прозорості та інспекцій, щоб уникнути неправомірного використання матеріалів. Ці дії посилюють занепокоєння серед західних країн, які вважають, що збагачення на такому рівні не має цивільного обґрунтування.

Іран заперечує намір створювати ядерну зброю.

У 2015 році Іран уклав угоду, за якою зобов’язався обмежити збагачення урану до рівня 3,67%, необхідного для ядерної енергетики, в обмін на зняття санкцій. Однак, після виходу США з угоди у 2018 році Іран почав відмовлятися від обмежень і збагачувати уран до 60%.

Додамо, 28 грудня 2024 року Франція, Німеччина, Велика Британія та Сполучені Штати спільно засудили збільшення Іраном обсягів виробництва збагаченого урану до 60% чистоти, близького до рівня, який використовується для ядерної зброї.

Своєю чергою, у російському МЗС засудили ультиматум президента США Дональда Трампа, який наголосив, що масовано атакуватиме Іран якщо той не погодиться підписати ядерну угоду.

За даними синоптиків у четвер, 17 квітня, в Україні очікується суха і тепла погода.

Євросоюз не зміг досягти згоди щодо заборони імпорту російського скрапленого природного газу у межах майбутнього пакету санкцій. Суперечності між державами-членами та відсутність надійних альтернатив змусили Єврокомісію підготувати нову стратегію відмови від енергоносіїв РФ — її презентують у травні.

Рішенням Київського апеляційного суду призначили новий розгляд справи ексголови Броварської райдержадміністрації Володимира Майбоженка. У квітні 2024 року він напідпитку збив на пішохідному переході чотирьох осіб.

На тлі кризи в цивільній авіації через війну та санкції в Росії заговорили про можливе відродження дирижаблів. Їх планують використовувати для транспортування вантажів у важкодоступних районах Арктичної зони, і вироблятимуть — із сучасних композитних матеріалів.

Пізно ввечері 16 квітня російські війська здійснили черговий масований обстріл Дніпра. Внаслідок атаки дронів загинули двоє осіб, ще семеро постраждалих.