Україна випробовує терпіння союзників своєю військовою стратегією та вимогами

Джерело: CNBC

Відносини України з її міжнародними партнерами стають дедалі складнішими, а напруженість і розбіжності в поглядах між Києвом і союзниками, мабуть, були неминучими, оскільки війна з РФ затягується.

Найбільші благодійники Києва, такі як США та Велика Британія зобов’язалися підтримувати Україну до перемоги. Вираз “за будь-яку ціну” стала мантрою, яку часто повторюють на публічних зборах союзників, котрі оцінюють війну та військові потреби України.

Київ неодноразово дякував своїм партнерам за допомогу, однак, за лаштунками невдоволення також досягло апогею, а нинішні потреби та вимоги України — і військові та політичні міркування її союзників — час від часу суперечили один одному, викликаючи неприємні протистояння.

CNBC, посилаючись на власні джерела, повідомив про низку випадків нехтування Києвом застережень і порад союзників, зокрема з ігнорування попереджень про неминучість повномасштабного вторгнення РФ, що раз у раз призводить до поразок, як військових, так і політичних.

Напруга між вищим політичним керівництвом України та її західними партнерами була особливо помітна під час липневого саміту НАТО.

Для деяких посадовців у Вашингтоні та Лондоні було занадто заявити своїм постійним прихильникам, що Україна заслуговує на “повагу”, коли НАТО збиралося обговорити додаткову підтримку Києва.

Зокрема міністр оборони Великої Британії Бен Воллес образився на коментарі Зеленського, заявивши, що Києву варто пам’ятати про втому від війни та скептиків серед своїх союзників, які ставлять під сумнів величезний обсяг продовження фінансування.

Той факт, що Україна була за крок від відмови США декларувати спільне майбутнє України й Альянсу, акцентує слабкі місця сучасної української дипломатії.

Також варто згадати про вчорашній інцидент у відносинах з одним з найбільш відданих союзників України – Польщею. Після того, як працівник адміністрації польського президента вказав, що Україні варто більше цінувати роль, яку відіграє Польща у цій війні, посла країни викликали до МЗС України. Варшава зреагувала симетрично. У дипломатичній практиці виклик посла до МЗС держави зазвичай вказує на наявність протиріч між двома країнами.

Зрештою, нагадали у CNBC, НАТО твердо стояв за Києвом і наголосив на своїй єдності, зосереджуючись на важливішій меті: переконатися, що “Росія не переможе” у війні проти свого сусіда та не наважиться атакувати інші колишні радянські республіки. З усім тим, цей епізод акцентував необхідність України дотримуватися тонкої межі між вимогами та тиском, які країна чинить на своїх союзників, і оцінкою власних перспектив, пріоритетів і політичних міркувань своїх партнерів.

Українці перебувають у складній ситуації. Очевидно, що вони грають за своє екзистенціальне виживання, тож завжди будуть незадоволені з точки зору потреби. [Тим часом] Захід завжди вважатиме, що він робить усе можливе… Головне — впоратися з цією [невідповідністю] і запобігти завданню довготривалої шкоди, і я думаю, що на Вільнюському саміті принаймні вдалося запобігти завданню довготривалої шкоди, – зазначив міжнародний експерт із питань оборони та безпеки аналітичного центру Chatham House Джеймі Шей.

Одначе, зауважили у виданні, Україна дратувала своїх союзників не лише на дипломатичному рівні. Військова стратегія України — і те символічне значення, яке вона надає боротьбі за кожну частину української території — іноді зіштовхується з військовими перспективами та прагматизмом її союзників.

Вважається, що Київ роздратував США, коли вирішив продовжити боротьбу за Бахмут, місто на сході України, яке вже понад рік перебуває в епіцентрі запеклої війни між росіянами та українцями.

Тоді як британський генерал у відставці Річард Берронс захистив підхід України до Бахмуту, сказавши CNBC, що всередині країни “Бахмут має значення” для Києва. Захист міста, здається, був частиною ширшої стратегії України “виснажувати, розтягувати і бити”, зазначив колишній командувач Об’єднаних сил Великої Британії, у межах якої вона намагалася виснажити російських окупантів, атакуючи резерви, запаси боєприпасів і логістику, і розтягнути російські сили вздовж 600-мильної лінії фронту.

11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
США все ще очікують від європейських посадовців остаточний план навчання українських пілотів на винищувачах F-16.
Захід пообіцяв змусити Росію заплатити за війну, однак це буде не так просто.
Європейська служба зовнішніх справ розробила план, який передбачає низку зобов’язань стосовно безпеки, які ЄС може взяти перед Україною.
Путін більше не може розраховувати на своїх друзів в Італії – Politico

Україна випробовує терпіння союзників своєю військовою стратегією та вимогами – CNBC