Литва виходить з Оттавської конвенції
Джерело: пресслужба Сейму
Сейм Литви ухвалив рішення про денонсацію Конвенції про заборону використання, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін, підписаної в Осло 18 вересня 1997 року.
8 травня парламент Литви підтримав вихід країни з Конвенції голосами 107 депутатів, ще троє утримались.
Ініціатори рішення наголосили, що такий крок продиктований різким погіршенням безпекової ситуації в регіоні, а також зростанням військових загроз для Литви та інших країн НАТО, які межують із Росією та Білоруссю.
Ми робимо це для того, щоб потенційний противник двічі подумав, перш ніж діяти проти нас, — заявив під час засідання Сейму член Комітету у закордонних справах Русланас Барановас.
Міністерка національної оборони Литви Довіле Шакалієне раніше зазначала, що такий крок допоможе підвищити ефективність литовської армії на полі бою.
Голова Комітету у закордонних справах Ремігіюс Мотузас акцентував, що аналогічну позицію зайняли й інші держави, додаючи, що загроза реальна.
У пояснювальній записці до документа зауважили, що країни Балтії, Польща та Фінляндія вже заявили про початок виходу з Конвенції. Зокрема, спільна заява міністрів оборони Естонії, Латвії, Польщі та Литви від 18 березня 2025 року прямо закликає до такого кроку, як і заява президента та уряду Фінляндії від 1 квітня 2025 року.
Згідно з умовами Конвенції, рішення про вихід набуває чинності через шість місяців після офіційного повідомлення Генерального секретаря ООН. Водночас, якщо протягом цього періоду держава вступить у збройний конфлікт, вихід не набуде чинності до завершення конфлікту.
Литва приєдналася до Конвенції у 2003 році.
Додамо, 6 березня, Литва офіційно вийшла з міжнародної конвенції про заборону на придбання, використання або виробництво касетних боєприпасів. До цього, 18 липня парламент Литви проголосував за вихід з Конвенції про заборону виробництва, накопичення, використання та передачу касетних боєприпасів.
У Павлограді знову зросла кількість жертв удару РФ по ТРЦ: 5 людей загинули, у лікарнях перебувають 67 поранених, серед них 8 дітей.
Японія вимагає змінити нову карту світу, яку нещодавно підтримала Генеральна асамблея ООН. Причиною стало позначення спірних Курильських островів тим самим кольором, що й території Росії.
10 вересня російські війська атакували будинок культури у селищі Золочів, що на Харківщині. Будівля раніше вже була пошкоджена внаслідок ворожих обстрілів.
Прем’єр Польщі Дональд Туск попередив, що пункти пропуску на кордоні з Україною можуть стати мішенями РФ. Варшава вже запобігла загрозі одному з переходів.
Польща готує новий пакет військової допомоги Україні вартістю близько €50 млн. Допомога зокрема міститиме засоби протиповітряної оборони.