Людство стало універсальним виживальцем задовго до великої міграції з Африки – нове дослідження
Задовго до того, як Homo sapiens остаточно покинули Африку й розселилися по світу, вони вже кілька разів намагалися вирватися за межі континенту – безуспішно. Лише близько 50 тисяч років тому сталася справжня хвиля міграції: наш вид рушив на північ і схід – до Європи, Азії, а згодом і в усі куточки планети. Чому саме ця спроба виявилася вдалою?
Відповідь на це запитання шукає нове дослідження, опубліковане в журналі Nature. Команда археологів та еволюційних біологів дійшла висновку: секрет прориву полягав у тому, що Homo sapiens до цього вже встигли натренуватися жити у найрізноманітніших умовах.
Починаючи приблизно 70 тисяч років тому, мисливці-збирачі почали активно освоювати нові для себе середовища: від густих лісів Центральної й Західної Африки до безводних пустель на півночі континенту. Люди навчилися не лише виживати в цих екстремальних умовах, а й передавати здобуті знання, розвивати культуру співпраці та соціальні зв’язки.
“Велике питання в дослідженнях походження людини – чому саме ця хвиля міграції 50 тисяч років тому була успішною. Наші результати показують, що однією з причин стала екологічна гнучкість людей”, – пояснює археологиня з Університету Лойоли в Чикаго Емілі Галлетт, одна з авторок дослідження.
Команда проаналізувала низку археологічних знахідок по всій Африці. Серед них – сліди життя в лісових регіонах Малаві та Південної Африки, а також у посушливих зонах сучасної Лівії та Намібії. Докази вказують на розширення екологічної ніші Homo sapiens саме в критичний період – за 20 тисяч років до великого виходу з Африки.
“Починаючи з 70 тисяч років тому, ми бачимо суттєве розширення спектра середовищ, які люди активно використовували. Вони навчилися виживати в різних типах лісів, пустелях, високогір’ї, навіть у щільних лісових масивах”, – розповідає археологиня Елеанор Скеррі з Інституту геоантропології Макса Планка.
Паралельно зі змінами клімату – зокрема, похолоданням і посухами в Африці напередодні льодовикового періоду – Homo sapiens довелося пристосовуватися до нових, складніших умов. І їм це вдалося – завдяки культурним досягненням, обміну знаннями між поколіннями та здатності до кооперації.
“Здатність виживати в багатьох середовищах – це не просто адаптація, це ознака того, що на той час люди вже стали справжніми універсалами. Вони були готові до викликів будь-якого типу, включно з суворими тундрами Сибіру”, – додає еколог-еволюціоніст з Кембриджського університету Андреа Маніка.
Отже, секрет успіху Homo sapiens не в одному проривному кроці – а в поступовому накопиченні вмінь виживати, пристосовуватися та співпрацювати в умовах, які раніше здавались неможливими для життя. І саме ця еволюційна “універсальність” стала тим інструментом, який дозволив нам перетворити весь світ на наш дім.
- Динозаври могли зовсім не зникати поступово до удару астероїда, що стався близько 66 мільйонів років тому. Нове дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, надає переконливі докази, що ці істоти не були на межі зникнення до масштабної катастрофи – навпаки, вони, ймовірно, почувалися доволі добре.
СБУ заочно оголосила підозру Олегу Борсуку — головному розробнику супутникової навігації для російських крилатих і балістичних ракет.
Член Палати представників Конгресу США республіканець Бадді Картер висунув президента Дональда Трампа на Нобелівську премію миру після того, як той став посередником в укладенні угоди про припинення вогню між Ізраїлем та Іраном.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс під час свого виступу зробив суперечливий жест — показав середній палець під час промови про політичну культуру у Вашингтоні.
Кількість загиблих внаслідок російської атаки по Дніпру 24 червня зросла до 19, загалом в області 21 людина загинула, понад 300 – постраждали.
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен обговорив актуальні потреби Сил оборони України та можливості посилення підтримки.