Раду закликали відновити онлайн-трансляції пленарних засідань
Джерело: рух Чесно
Представники громадських організацій та медіа у спільній заяві закликали Верховну Раду України відновити онлайн-трансляцію пленарних засідань на телеканалі “Рада” та завчасну публікацію порядків денних цих засідань.
Зробити це просять зокрема вже з наступного засідання, на котрому розглядатиметься важливий законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП.
Ці рішення мають фундаментальне значення для антикорупційної реформи, міжнародної довіри до України та європейської інтеграції. Саме тому суспільство повинно мати змогу в режимі реального часу бачити, як голосують народні депутати та яку позицію озвучують публічно, – мовиться у заяві.
Підписанти нагадали, що прозорість ухвалення рішень – це не формальність, а основа довіри парламенту, тоді як закритість лише підсилює підозри щодо закулісних домовленостей і дискредитує інституції.
Серед підписантів:
громадські організації – Рух ЧЕСНО, Transparency International Ukraine, Антикорупційний штаб, Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції (ACREC), Жіночий антикорупційний рух, Центр спільних дій, Автомайдан, Інститут масової інформації, Детектор медіа, Центр прав людини ZMINA, Харківський антикорупційний центр, ПроМедіа, Асоціація відкритих даних, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Медіарух тощо.
медіа – Bihus.Info, ZN.UA, Суспільне, Главком, LB.ua, Українська правда, Суспільне, The Ukrainians Media, Ґрати, ТОВ “5 канал ТВ” тощо.
Додамо, раніше фахівці Інституту масової інформації закликали Верховну Раду повернути прямі трансляції пленарних засідань, перериваючи їх лише під час повітряних тривог. Експерти наголошують, що чинні обмеження непрозорі й підривають громадський контроль за діяльністю парламенту.
Тоді як нардеп Ярослав Железняк повідомив, що кожна хвилина трансляції каналу “Ради” коштує платникам податків 1 692 грн.
Опитування, проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення громадського руху “Чесно” засвідчило, що більшість українців (близько 65%) вважають, що журналісти повинні мати доступ до засідань Верховної Ради навіть у період воєнного стану. Понад 57% громадян підтримують ідею онлайн-трансляцій засідань на телеканалі “Рада”.
- Близько 30% українців вважають, що єдиний телемарафон втратив свою актуальність. Приблизно 20% респондентів ставляться до “Єдиних новин” нейтрально, тоді як інші 20% громадян вважають, що телемарафон в Україні досі залишається актуальним.
- Громадський український активіст Геннадій Друзенко заявив, що телеканал “Рада” у своєму репортажі навмисно приховав лого та напис “Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова” на футболках медиків, щоб “вдати, що на штабі працюють лише військові”.
- 21 грудня голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що має намір звернутися з запитами до Рахункової та Аудиторської палат стосовно ефективності використання коштів, котрі виділили з бюджету на телемарафон “Єдині новини UA разом”.
- Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк зазначив, що не бачить підстав для припинення телевізійного марафону “Єдині новини”, оскільки він створювався для транслювання повномасштабного вторгнення Росії, яке ще не припинилося.
103-річний Іван Чайка та 92-річна Ніна Чайка, котрі прожили у шлюбі 72 роки, повінчалися у храмі Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ.
Через значні втрати від весняних заморозків, полиці українських супермаркетів цього сезону заповнені переважно імпортними кісточковими фруктами.
Президент США Дональд Трамп повідомив про новий термін для Росії у десять днів задля досягнення домовленостей щодо війни проти України. У разі відмови Вашингтон запровадить нові економічні обмеження, зокрема мита.
29 липня у Центральній синагозі України відбувся пам’ятний захід, присвячений 160-річчю від дня народження митрополита Андрея Шептицького, повідомив головний рабин України Моше Реувен Асман.
Прикордонна поліція МВС Грузії планує терміново розширити житловий простір на контрольно-пропускному пункті “Даріалі” на грузинсько-російському кордоні для осіб, яким не дозволено в’їзд до країни. Така необхідність виникла через те, що Росія депортує українців до грузинського кордону, а ті не можуть його перетнути через брак потрібних документів.