В Україні набув чинності закон про контроль промислового забруднення: деталі
Джерело: Мінекономіки
В Україні запровадили сучасні євроінтеграційні підходи до запобігання і зменшення промислового забруднення. Зокрема 8 серпня набрав чинності Закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, котрий імплементує положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди.
Відтепер діятиме нова дозвільна процедура, котра передбачає:
- Європейські стандарти роботи для промисловості. Перехід на найкращі доступні технології та методи управління, а також модернізацію промислових установок.
- Дерегуляцію та інтегрований підхід до контролю промислового забруднення. Замість трьох дозволів, які наразі отримують підприємства (на спецводокористування, викиди в атмосферне повітря та управління відходами) видаватиметься один – інтегрований довкіллєвий дозвіл.
- Цифровізацію. Всі дозвільні процедури можна буде пройти онлайн завдяки створенню Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів.
- Перехідний період для існуючих установок. Підприємства матимуть умови для поступового переходу на нову дозвільну систему та впровадження НДТМ (найкращих доступних технологій та методів керування).
- Діалог з бізнесом. Консультації для промисловців щодо проходження дозвільної процедури.
Законом передбачено, що нові установки, які ще не введені в експлуатацію та не мають дозвільних документів, розпочинатимуть роботу виключно за новими правилами. Для всіх існуючих установок передбачений перехідний період, тож дозволи на викиди, спецводокористування та поводження з відходами, видані раніше, втратять чинність з моменту отримання інтегрованого дозволу, але не пізніше ніж через чотири роки з дня набрання чинності Законом.
Протягом визначеного чотирирічного перехідного періоду оператори установок, які здійснюють види діяльності, зазначені у додатку до цього Закону, матимуть право до моменту отримання ІДД продовжувати оформлювати окремі дозволи у порядку, встановленому чинним законодавством:
- на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,
- на спеціальне водокористування,
- на здійснення операцій з оброблення відходів.
Додамо, у 2024 році частка матеріалів екологічної тематики в онлайн-медіа становило лише 1,4% від загальної кількості публікацій. Цей показник знизився на 0,6% проти 2021 року, коли він становив 2%. Згідно з думкою експертів ІМІ, падіння відбулося через переорієнтацію інформаційної уваги журналістів на війну. Проте таке зміщення фокуса є небезпечним, адже екологічні питання, зокрема наслідки воєнних дій, залишаються важливими для довгострокового розвитку України.
- Російські окупанти публікують фотографії, на яких показують свої “трофеї” – вбитих в українських заповідниках тварин, що знаходяться на межі зникнення.
- 16 липня голова Харківської облдержадміністрації Олег Синєгубов наголосив, що російські війська цілеспрямовано обстрілює лісові насадження Харківської області, викликаючи пожежі.
- Під час конференції СОР28 очільник Міндовкілля України і держсекретар з питань навколишнього середовища, харчування та сільських справ Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Стів Барклі підписали меморандум про співпрацю у відновленні лісів та нацпарків.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу опублікував неформальне відео з передмістя Єрусалима, щоб покласти край чуткам про свою загибель, які активно розповсюджували державні ЗМІ Ірану.
Поліція Індії затримала 24-річного мешканця міста Хайдарабада, який силоміць ввів своїй колишній нареченій кров із вірусом імунодефіциту після того, як її родина відмовилася від весілля через його діагноз.
Глава польського уряду Дональд Туск виступив із жорсткою заявою, назвавши перспективу виходу Польщі з ЄС “реальною загрозою”, спровокованою діями президента та радикальних правих сил.
Російська атака на українську Новодністровську ГЕС призвела до потрапляння нафтопродуктів у Дністер, що змусило владу сусідньої Молдови оголосити режим екологічної тривоги через ризик для питної води.
Дослідники Бостонської дитячої лікарні опублікували звіт, у якому вказують на критичний дефіцит даних про безпеку тривалого вживання мелатоніну здоровими дітьми та підлітками. Тож використання мелатоніну як “природного” засобу для сну може мати вплив на дитячий організм, що створює ризики для гормонального розвитку молоді.