В Україні набув чинності закон про контроль промислового забруднення: деталі
Джерело: Мінекономіки
В Україні запровадили сучасні євроінтеграційні підходи до запобігання і зменшення промислового забруднення. Зокрема 8 серпня набрав чинності Закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, котрий імплементує положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди.
Відтепер діятиме нова дозвільна процедура, котра передбачає:
- Європейські стандарти роботи для промисловості. Перехід на найкращі доступні технології та методи управління, а також модернізацію промислових установок.
- Дерегуляцію та інтегрований підхід до контролю промислового забруднення. Замість трьох дозволів, які наразі отримують підприємства (на спецводокористування, викиди в атмосферне повітря та управління відходами) видаватиметься один – інтегрований довкіллєвий дозвіл.
- Цифровізацію. Всі дозвільні процедури можна буде пройти онлайн завдяки створенню Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів.
- Перехідний період для існуючих установок. Підприємства матимуть умови для поступового переходу на нову дозвільну систему та впровадження НДТМ (найкращих доступних технологій та методів керування).
- Діалог з бізнесом. Консультації для промисловців щодо проходження дозвільної процедури.
Законом передбачено, що нові установки, які ще не введені в експлуатацію та не мають дозвільних документів, розпочинатимуть роботу виключно за новими правилами. Для всіх існуючих установок передбачений перехідний період, тож дозволи на викиди, спецводокористування та поводження з відходами, видані раніше, втратять чинність з моменту отримання інтегрованого дозволу, але не пізніше ніж через чотири роки з дня набрання чинності Законом.
Протягом визначеного чотирирічного перехідного періоду оператори установок, які здійснюють види діяльності, зазначені у додатку до цього Закону, матимуть право до моменту отримання ІДД продовжувати оформлювати окремі дозволи у порядку, встановленому чинним законодавством:
- на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,
- на спеціальне водокористування,
- на здійснення операцій з оброблення відходів.
Додамо, у 2024 році частка матеріалів екологічної тематики в онлайн-медіа становило лише 1,4% від загальної кількості публікацій. Цей показник знизився на 0,6% проти 2021 року, коли він становив 2%. Згідно з думкою експертів ІМІ, падіння відбулося через переорієнтацію інформаційної уваги журналістів на війну. Проте таке зміщення фокуса є небезпечним, адже екологічні питання, зокрема наслідки воєнних дій, залишаються важливими для довгострокового розвитку України.
- Російські окупанти публікують фотографії, на яких показують свої “трофеї” – вбитих в українських заповідниках тварин, що знаходяться на межі зникнення.
- 16 липня голова Харківської облдержадміністрації Олег Синєгубов наголосив, що російські війська цілеспрямовано обстрілює лісові насадження Харківської області, викликаючи пожежі.
- Під час конференції СОР28 очільник Міндовкілля України і держсекретар з питань навколишнього середовища, харчування та сільських справ Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Стів Барклі підписали меморандум про співпрацю у відновленні лісів та нацпарків.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав розпорядження про виділення Україні $2 млн на закупівлю електрообладнання азербайджанського виробництва у межах гуманітарної допомоги.
Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер поскаржився на бюрократичні перепони під час будівництва заводу боєприпасів в Україні.
Лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко окреслив п’ять принципів, яких Україна має дотримуватися на переговорах щодо припинення вогню, наголосивши, що суверенітет і територіальна цілісність країни не можуть бути предметом торгу у контексті припинення вогню.
Саратовський нафтопереробний завод “Роснєфті” зупинив прийом сировини після удару українського дрона у неділю, повідомило обізнане з ситуацією джерело.
Вищий антикорупційний суд не задовольнив клопотання щодо відсторонення голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, обвинуваченого в незаконному збагаченні на понад 72 млн грн та декларуванні недостовірних відомостей.