Огляд від АР зустрічі Трампа та Путіна: теплий початок, стриманий фінал

Джерело: переклад огляду Associated Press

Для Трампа та Путіна рукостискання на червоній доріжці та спільна поїздка в лімузині завершилися раптовим охолодженням. Спочатку була червона доріжка, теплі рукостискання, дружні посмішки та військові літаки, що пролітали над головами. Зрештою президент Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін сіли на заднє сидіння президентського лімузина, невимушено спілкуючись, немов давні друзі, перш ніж вирушити на переговори щодо війни Росії проти України. Це було вітання, гідне найближчих союзників США. Але його влаштували для ворожого лідера, який розпочав найбільшу сухопутну війну в Європі з часів Другої світової та вважається одним із найзапекліших ворогів Америки.

Однак за кілька годин після завершення переговорів їхнє спілкування стало значно стриманішим. Трамп і Путін з’явилися на тому, що назвали спільною пресконференцією, хоча жоден із них не відповідав на запитання. Вони висловлювали загальні фрази про “порозуміння” та “прогрес”, водночас хвалячи один одного з трибун, розташованих незвично далеко, на тлі гасла “Прагнучи миру”.

Трамп неодноразово закликав Путіна припинити вторгнення в Україну та погодитися на перемир’я, нагадуючи, що під час передвиборчої кампанії обіцяв завершити війну за 24 години. В останні тижні він чітко демонстрував своє невдоволення російським наступом, що триває вже понад три роки, і в п’ятницю пригрозив “серйозними наслідками” та новими санкціями у разі відсутності прогресу.

Напруженість між двома лідерами не відчувалася під час рукостискань і посмішок, коли Трамп уперше за десятиліття вітав повернення Путіна на американську землю. Але під кінець зустрічі було незрозуміло, що буде далі.

Саміт відкривається теплом і пишністю

На ретельно зрежисованій сцені на військовій базі в Алясці обидва лідери майже одночасно зійшли зі своїх літаків і крокували пліч-о-пліч червоною доріжкою, розстеленою на злітній смузі. Трамп був у рубіново-червоній краватці, Путін – у бордовій. Трамп навіть зааплодував Путіну, коли чекав на їхнє привітання. Вони потисли руки й довго не відпускали одне одного, поплескуючи по ліктях, розмовляючи та усміхаючись. У цей момент над базою Елмендорф-Річардсон пролетіли американські винищувачі F-22 і бомбардувальник B-2 – літаки, створені ще в часи холодної війни.

Лідери ігнорували вигуки журналістів, позували на платформі з написом “Аляска 2025” і знову обмінялися рукостисканням. “Президенте Путіне, чи не припините ви вбивати мирних жителів?” – крикнув один із журналістів. Путін удав, що не чує, показавши жестом на вухо. Трамп у ролі господаря провів Путіна до президентського лімузина. Їх було видно крізь затемнені вікна, коли вони розмовляли, а кортеж від’їжджав. Путін усміхався.

Прийом, що контрастував із візитом Зеленського

Пишність і демонстрація авіації, ймовірно, мали нагадати російському лідеру про військову силу США. Але вони водночас підкреслили разючий контраст із тим, як Трамп зустрічав українського президента Володимира Зеленського. У лютому він розкритикував його за “неповагу” під час позачергової зустрічі в Овальному кабінеті. Тоді візит завершився без підписання угоди про рідкісноземельні мінерали та без спільної пресконференції – після того, як радники Трампа попросили Зеленського залишити Білий дім.

“Ви граєте в азартні ігри з Третьою світовою війною, і це дуже неповага до країни – до цієї країни, яка підтримувала вас більше, ніж багато хто вважає, що мала б”, – дорікав Трамп Зеленському, коли той намагався переконати його, що Путіну довіряти не можна.

Відтоді Трамп дедалі частіше висловлював розчарування Путіним через посилення атак на Україну, писав у соцмережах “Володимире, СТОП!” і навіть заявив, що російський лідер “зовсім ЗБОЖЕВОЛІВ!”. Але під час зустрічі в п’ятницю цього роздратування видно не було – радше навпаки.

Пресконференція без запитань

Через кілька годин після переговорів обидва лідери знову вийшли до журналістів. Путін виступив першим і заявив, що вони досягли “порозуміння” щодо України, однак подробиць не навів. Він повторив стару тезу Трампа, що вторгнення 2022 року не відбулося б, якби тоді президентом був не Джо Байден, а Трамп.

“Я кажу це тому, що ми з президентом Трампом встановили міцні, довірливі та практичні стосунки”, – сказав Путін. Він додав, що Росія “щиро зацікавлена в припиненні війни”, але лише після “усунення всіх корінних причин кризи”.

Трамп, слухаючи переклад, відповів другим. Він заявив, що у нього “завжди були фантастичні стосунки” з Путіним, і назвав переговори “надзвичайно продуктивними”, під час яких “було досягнуто значного прогресу”. Водночас жодних деталей він не розкрив, про припинення вогню не згадав і Путіна за атаки на цивільних не критикував.

Підсумовуючи, Путін висловив сподівання, що вони зустрінуться знову: “Наступного разу в Москві”, – сказав він англійською й засміявся. Лідери ще раз потисли руки й пішли, не відповівши на запитання журналістів.

Після блискавичного і успішного рейду американських військових на Венесуелу, в результаті якого її невизнанний президент був заарештований і доправлений до США для суду за звинуваченням у злочинах, пов’язаних з організованою наркозлочинністю, думки спостерігачів розділились на тих, хто захоплюється здатністю США проводити такі операції проти диктаторів і тих, хто порівнює ці дії з вторгненням Росії в Україну.

Дід Мороз – не просто новорічна казка, а зброя культурного геноциду, нав’язана радянськими окупантами, щоб стерти українську ідентичність і замінити її на сіру, бездушну “радянську” подобу. Сьогодні, коли Україна бореться за свою ідентичність проти нового імперіалізму, варто прийняти факт: Дід Мороз – це не свято, а символ окупації. Час викинути його на смітник історії разом з творцем, прийнявши, що уся наша ностальгія та звички минулого були лише ілюзією, за якою ховався культурний геноцид, убивства та переслідування. 

Рік тому обраний президентом США Дональд Трамп обіцяв завершити війну РФ проти України шляхом тиску на Володимира Путіна та Володимира Зеленського. Якщо перший не погодиться — то озброїти Україну. За рік із тиском на Путіна не склалося. Під тиском перебуває Зеленський. Замість надання нам далекобійної зброї для ударів по РФ, у Трампа з’явилося бажання провести президентські вибори в Україні. Так, ніби це чинний президент Володимир Зеленський розпочав війну з РФ і саме від нього залежить її припинення. Тезу про необхідність виборів підтримує Росія, називаючи Зеленського нелегітимним. Так, ніби після зміни президента в Україні українці вирішать капітулювати.

Питання виборів до завершення бойових дій вкотре активізувалось після чергового випаду Трампа на адресу України, як частини тиску задля прийняття мирного плану США. І хоча сам Трамп уже наче й забув, цю ідею активно просуває Володимир Зеленський і схоже на те, що не лише для нейтралізації звинувачень з боку американського колеги. Логіка президента України є доволі очевидною – скористатись обмеженнями воєнного стану та рейтингом інституційної довіри, щоб забезпечити собі наступні 5 років на посаді вже з оновленою легітимністю.

Це вже стало своєрідною традицією – раз на кілька місяців в адміністрації Трампа настає чергове загострення щодо бажання мирних перемовин з Росією, а в української влади – щодо ідеї провести вибори. Цього разу загострення синхронізувались і Володимир Зеленський піймав Дональда Трампа на слові – президент України готовий до виборів, якщо президент США забезпечить можливість їхнього проведення, тобто примусить Путіна до припинення вогню хоча б на 90 днів.