Телескоп ATLAS передав нові дані про комету 3I/ATLAS
Джерело: NASA
Оглядовий телескоп ATLAS у Чилі вперше передав Центру малих планет дані про спостереження за кометою 3I/ATLAS від 1 липня 2025 року.
З моменту першого повідомлення дані спостережень, зроблені до відкриття, були зібрані з архівів трьох різних телескопів ATLAS по всьому світу та Центру транзієнтних спостережень Цвіккі Каліфорнійського технологічного інституту. Ці попередні дані охоплюють період з 14 червня.
Комета 3I/ATLAS – третій відомий об’єкт, виявлений за межами Сонячної системи. Астрономи визначили комету як міжзоряний об’єкт через гіперболічну форму її орбіти.
Комета не становить загрози для Землі та залишиться далеко. Найближча відстань, на яку вона наблизиться до нашої планети – близько 1,8 астрономічних одиниць (близько 270 млн кілометрів). 3I/ATLAS наблизиться до Сонця приблизно 30 жовтня 2025 року на відстань близько 1,4 а. о. (210 млн кілометрів) прямо всередину орбіти Марсу.
Розміри та фізичні властивості міжзоряної комети вивчаються астрономами по всьому світу. 3I/ATLAS має залишатися видимою для наземних телескопів до вересня 2025 року, після чого вона наблизиться до Сонця надто близько, щоб її можна було спостерігати. Вона знову з’явиться з іншого боку Сонця на початок грудня 2025 року, що дозволить відновити спостереження.
Комети зазвичай називають на ім’я їхнього першовідкривача (або першовідкривачів), в цьому випадку – на ім’я дослідницької групи ATLAS. Літера “I” означає “interstellar” (міжзоряний), вказуючи на те, що цей об’єкт прилетів з-за меж Сонячної системи. Це третій відомий міжзоряний об’єкт, звідси й цифра “3” у назві.
Зображення міжзоряної комети 3I/ATLAS було одержано космічним телескопом “Хаббл” NASA 21 липня 2025 року, коли комета перебувала на відстані 440 мільйонів кілометрів від Землі. “Хаббл” зафіксував краплеподібний пиловий кокон, що відокремлюється від твердого крижаного ядра комети. Оскільки “Хаббл” відстежував комету, що рухається гіперболічною траєкторією, на знімку видно смуги нерухомих фонових зірок.
Спостереження “Хаббл” дозволяють астрономам точніше оцінити розмір ядра комети. Верхня межа його діаметра становить 5,6 кілометра, хоча, за словами дослідників, вона може досягати 320 метрів.
3I/ATLAS утворилася в іншій зоряній системі і якимось чином була викинута в міжзоряний простір, тобто простір між зірками. Мільйони, а то й мільярди років вона дрейфувала, поки нещодавно не досягла нашої Сонячної системи.
Вона наближалася до нас із боку сузір’я Стрільця, де розташована центральна область нашої галактики, Чумацький Шлях. На момент виявлення 3I/ATLAS перебувала на відстані близько 670 мільйонів кілометрів від Сонця, у межах орбіти Юпітера.
Спостереження за траєкторією комети показують, що вона рухається дуже швидко, щоб бути пов’язаною гравітацією Сонця, і що її траєкторія називається гіперболічною. Іншими словами, вона не рухається замкнутою орбітою навколо Сонця. Вона просто проходить через нашу Сонячну систему та продовжить свій шлях у міжзоряному просторі, де її більше ніхто не побачить.
Це третій відомий міжзоряний об’єкт, який було виявлено. Оумуамуа, виявлений 2017 року, був першим відомим міжзоряним об’єктом; другим був 2I/Borisov, відкритий у 2019 році.
Астрономи поки не знають, наскільки великий 3I/ATLAS, але спостереження показують, що він активний, тобто має крижане ядро кому (яскрава хмара газу та пилу, що оточує комету при наближенні до Сонця). Саме тому астрономи класифікують його як комету, а не як астероїд.
3I/ATLAS рухається дуже швидко. На момент відкриття міжзоряна комета рухалася зі швидкістю близько 221 000 кілометрів на годину, або 61 кілометр на секунду, і її швидкість збільшуватиметься в міру наближення до Сонця.
- За допомогою швейцарського космічного телескопа CHEOPS астрономи вперше в історії виявили “планету-самогубця” – екзопланету HIP 67522 b.
Європарламент прийняв резолюцію, у котрій вимагає від Сербії привести свою зовнішню політику у повну відповідність з політикою Європейського Союзу, включаючи приєднання до санкцій проти Росії. Документ схвалили 22 жовтня на пленарній сесії Європарламенту у Страсбурзі.
Миколу Майоренка, обвинуваченого в організації замовного вбивства одеських громадських активістів Геннадія Бейбутяна та Дем’яна Ганула, засудили на 14 років позбавлення волі.
У Вінниці на території лікарні імені Пирогова загинули собаки. Зоозахисники організації UAnimals подали заяву до поліції, яка відкрила кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з тваринами. Активісти наголошують на необхідності проведення “повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування”.
Колишній президент Франції Ніколя Саркозі розпочав відбування покарання у в’язниці Ла Сантé. Його адвокати вже подали запит на звільнення.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.