У спецтрибуналі проти Путіна погодилися брати участь 26 країн ЄС

Джерело: пресслужба Європейської служби зовнішніх справ

Стати учасниками спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України зобов’язалися 26 із 27 країн Європейського Союзу.

Це наближає нас на крок до початку роботи трибуналу… Режим Путіна розпочав цю війну і повинен постати перед наслідками, – зазначила голова європейської дипломатії Кая Каллас. За її словами, наразі Брюссель очікує кошторис витрат, зокрема від Нідерландів, після чого робота над проєктом продовжиться. Близько тижня тому ЄС виділив на спецтрибунал 10 млн євро.

Каллас не уточнила, яка саме держава відмовилася приєднуватися до ініціативи. Водночас напередодні російське пропагандистське агентство ТАСС писало з посиланням на європейське дипломатичне джерело, що до створення спецтрибуналу вирішили не долучатися Угорщина та Словаччина, котрі залежать від постачання енергоресурсів із РФ. У Москві заявили, що вважатимуть будь-які рішення цього органу нікчемними. Водночас офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що приєднання будь-якої держави до спецтрибуналу Росія розцінить як “ворожий демарш, який відображає прагнення загострити кризу довкола України”.

Спецтрибунал для притягнення Путіна до відповідальності за розв’язану ним війну створили 25 червня. Відповідну угоду підписали Україна та Рада Європи – ключовий орган із контролю за дотриманням прав людини в регіоні. Інструмент базується на моделі Нюрнберзького трибуналу, котрий судив нацистських злочинців після Другої світової війни.

Під “злочином агресії” ООН розуміє застосування державою збройної сили проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої країни. Спецтрибунал проводитиме офіційне розслідування, збиратиме докази та готуватиме обвинувальні висновки щодо вищого політичного та військового керівництва Росії, відповідального за вторгнення в Україну.

Джерело Deutsche Welle повідомляло про намір органу притягти до відповідальності щонайменше 20 осіб, проте конкретні імена не називалося. Водночас судити Путіна, прем’єра РФ Михайла Мішустіна та голову МЗС РФ Сергія Лаврова трибунал зможе лише після того, як вони залишать свої посади та втратять імунітет. Процес може бути заочним.

ЗМІ інформували, що у 2026 році очікується початок роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

Раніше стало відомо, що проект Спеціального трибуналу зі злочину агресії РФ проти України готовий і чекає на політичне схвалення. Його неофіційно називають “трибуналом для Путіна”, оскільки у міжнародній юриспруденції відповідальним за злочин агресії вважається найвище керівництво держави.

Спецтрибунал має судити найвище політичне та військове керівництво, відповідальне за повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Однак розпочати судовий процес проти президента Володимира Путіна, прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та глави МЗС Сергія Лаврова трибунал зможе лише після того, як вони залишать свої посади.

Проте проти вищого керівництва РФ і, можливо, Білорусі в межах Спецтрибуналу вестимуть розслідування – для цього імунітет не перешкода. У результаті можуть підготувати обвинувальний висновок, хоча висунути звинувачення та видати ордер на арешт суд не зможе до зняття недоторканності, повідомило кореспондентку DW джерело.

У справі мають фігурувати близько двох десятків посадовців РФ зі списку Києва. Трибунал зосередиться на високопоставлених політичних та військових лідерах, відповідальних за планування, підготовку, ініціювання та здійснення злочину агресії проти України. Джерело додало, що США фактично відмовилися приєднуватися до засновників трибуналу після повернення до Білого дому Дональда Трампа.

Зауважимо, 4 лютого представники Європейської комісії, Європейської служби зовнішніх справ, Ради Європи, України та 37 держав погодили головні параметри для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

Після початку роботи трибунал матиме повноваження притягати до відповідальності російських політичних і військових керівників, котрі несуть найвищу відповідальність за злочин агресії.

Додамо, Верховна представниця Євросоюзу з закордонних справ Кая Каллас заявила, що трибунал для лідера РФ Володимира Путіна працюватиме, навіть якщо президент США Дональд Трамп досягне мирних переговорів з господарем Кремля щодо України.

Спеціальний трибунал створили на основі Ради Європи, до групи його засновників входить 41 представник.

Читайте також: Голова Міжнародного кримінального суду пообіцяла покарати Путіна за злочини в Україні

Довідка. Злочин агресії — окрема категорія міжнародних правопорушень, яка полягає у розв’язанні війни проти іншої держави. На відміну від воєнних злочинів та злочинів проти людяності, за які можуть бути притягнуті до відповідальності як рядові учасники, так і командири обох сторін, злочин агресії можна інкримінувати виключно вищому керівництву країни, що приймав рішення про напад. Тож, робота трибуналу насамперед стосуватиметься глави РФ Володимира Путіна.

У селищі Гвардійське у тимчасово окупованому Криму вже четверту добу триває пожежа на нафтобазі. У понеділок вдень над об’єктом спостерігався незначний дим, резервуар поливали водою з трьох пожежних машин. Однак 21 жовтня вогонь спалахнув із новою силою. У небо піднявся стовп чорного диму, який видно навіть із віддалених населених пунктів.

Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса  поінформував про розширення програми “Контракт 18-24” на усі бойові підрозділи Сил оборони.

Економічна криза в Росії загострюється: у 220 муніципалітетах витрати на продукти перевищують 50 % безготівкових платежів. Цей показник, відомий як закон Енгеля, стає індикатором масової бідності, де домогосподарства витрачають ледь не весь бюджет на базові потреби, не маючи ресурсів для розвитку чи інвестицій.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розкритикував виступ нардепа Олексія Гончаренка, котрий звинуватив владу у тому, що за весь час повномасштабної війни досі військовослужбовці не мають чітких термінів служби.

21 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров заявив, що припинення бойових дій в Україні означало б збереження “нацистського режиму” та заборону російської.