Сейм Латвії відтермінував вихід зі Стамбульської конвенції

Джерело: Евіка Сіліня/X

Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня привітала рішення Сейму країни відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції.

Парламент Латвії проголосував за невизначене відтермінування виходу зі Стамбульської конвенції. Я вітаю це голосування. Це перемога демократії, верховенства права та прав жінок. Це перемога латвійського народу, – заявила Сіліня.

Глава уряду акцентувала, що Латвія є надійним партнером і союзником і залишається відданою європейським цінностям.

Раніше президент Егілс Рінкевич зауважив, що Латвія може стати першою країною ЄС, яка відмовиться від міжнародної угоди з прав людини. Президент вважає, що це може суперечити принципам співпраці, закріпленим у договорах Євросоюзу.

Довідка. Стамбульська конвенція — це міжнародний договір Ради Європи, спрямований на запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству, захист постраждалих і притягнення винних до відповідальності. Повна назва документа — Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Її ухвалили 11 травня 2011 року в Стамбулі, і саме звідси походить назва.

Конвенція є першим юридично зобов’язуючим документом у Європі, який комплексно охоплює питання запобігання гендерно зумовленому насильству. Вона виходить із принципу, що насильство щодо жінок — це не приватна справа, а порушення прав людини. Держава, яка приєднується до конвенції, бере на себе зобов’язання не лише карати винних, а й створювати систему профілактики, допомоги та захисту постраждалих, включно з доступом до кризових центрів, гарячих ліній, психологічної та юридичної підтримки.

Окрему увагу документ приділяє питанню гендерної рівності як основі попередження насильства. Конвенція визначає, що дискримінація за ознакою статі, сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності сприяє насильству і має бути системно подолана через освіту, політику, право та соціальні практики. Вона також вимагає, щоб держава забезпечувала належну підготовку працівників поліції, медиків і суддів для ефективного реагування на такі випадки.

Президент Франції Еммануель Макрон довірив управління державними фінансами 33-річному Давіду Ам’єлю, призначивши його міністром бюджету в період гострого політичного протистояння в парламенті.

Війна в Судані спричинила дипломатичну напруженість між країнами регіону після того, як президент Уганди Йовері Мусевені провів зустріч із генералом Дагло в Ентеббе. Офіційний Хартум висловив протест уряду Уганди через прийом командувача “Сил швидкого реагування” Мохамеда Хамдана Дагло, чиї дії ООН офіційно кваліфікувала як геноцид у Дарфурі.

Під тиском адміністрації Дональда Трампа нова венесуельська влада розпочала демонтаж багаторічного військового та політичного альянсу з Кубою, який десятиліттями тримав режим чавістів владі.

Правоохоронці встановили особу чоловіка, вбитого 22 лютого при спробі проникнення в Мар-а-Лаго з дробовиком: ним виявився 21-річний художник із Північної Кароліни, якого родина напередодні оголосила у розшук.

Новий витік документів Міністерства юстиції США свідчить про безпрецедентну інтеграцію британської поліції в оточення Джеффрі Епштейна: офіцери охорони принца Ендрю не лише супроводжували його, а й проживали в маєтку фінансиста.