Крупні плани без ретуші: фотосесія команди Трампа у Vanity Fair викликала дискусії в мережі

Джерело: CNN

У мережі активно обговорюють серію фотопортретів найближчого оточення президента США Дональда Трампа, опублікованих у Vanity Fair в межах резонансного матеріалу про Білий дім. На знімках – зокрема прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт, керівниця апарату Білого дому Сьюзі Вайлз, віцепрезидент США Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо. Фото вирізняються надзвичайно крупними планами, різким освітленням і відсутністю ретуші.

Зазвичай високопосадовців показують у стриманому та контрольованому форматі. Вони з’являються перед камерами з певної відстані, у знайомих ракурсах і з ретельно продуманим зовнішнім виглядом. Наприклад, Керолайн Левітт американці найчастіше бачать під час брифінгів у Білому домі – в однаковому кадрі та без неочікуваних деталей.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от VANITY FAIR (@vanityfair)

Фотографії для Vanity Fair зробив фотожурналіст Крістофер Андерсон. Вони стали частиною великого матеріалу журналіста Кріса Віппла, який підготували на основі річної серії інтерв’ю зі Сьюзі Вайлз. У цих розмовах вона зробила низку гучних заяв. Зокрема, Вайлз сказала, що президент має “особистість алкоголіка”, а також розповіла про його прагнення до зміни режиму у Венесуелі.

У публікації поєдналися різні типи портретів – як традиційні, так і максимально наближені до облич. Саме ці крупні плани й викликали найбільше обговорень. В умовах, коли політики зазвичай ретельно контролюють свій публічний образ, багато хто поставив запитання, як такі фотографії взагалі погодили для публікації.

Фото: Vanity Fair

Фото: Vanity Fair

Фото: Vanity Fair

Втім, для Крістофера Андерсона такий стиль не є новим. Він працює з політичною тематикою понад 20 років. Свою кар’єру фотограф розпочав у агентстві Magnum Photos як репортажний фотограф, а згодом став відомим завдяки портретам американських політиків.

Наприкінці 2000-х років його чорно-білі портрети з передвиборчих кампаній регулярно з’являлися в New York Times Magazine. Ці знімки вирізнялися тісними кадрами та відсутністю прикрашання зовнішності. У 2014 році Андерсон видав книгу Stump, де зібрав портрети Мітта Ромні, Барака Обами, Кріса Крісті, Джо Байдена та інших політиків без пояснювальних текстів і без зазначення партійної належності. Сам фотограф називав ці роботи “рентгенівськими іконами”, маючи на увазі спробу показати політиків без зовнішнього глянцю.

Фотограф також пояснив, що не відповідає за зовнішній вигляд своїх героїв – макіяж, освітлення чи косметичні процедури. На відміну від комерційної зйомки, у фотожурналістиці завдання полягає в тому, щоб показати реальність такою, якою вона є.

Матеріал Vanity Fair активно обговорюють у Вашингтоні. Це пов’язано не лише з фотографіями, а й зі змістом інтерв’ю. Водночас публікація виглядає незвично для адміністрації Трампа, яка раніше неодноразово заявляла про недовіру до великих медіа та обмежувала доступ журналістів до Білого дому й Пентагону. При цьому президент і його команда продовжують спілкуватися з провідними виданнями, поєднуючи критику преси з бажанням зберігати публічну присутність.

Раніше Дональд Трамп вже реагував на зображення, які вважав невигідними. Він критикував обкладинку журналу Time, де світло підкреслювало його рідке волосся, а також портрет у Капітолії штату Колорадо, який, на його думку, був невдалим. Після цього Time опублікував нову обкладинку, яка більше сподобалася президентові.

Експерти застерігають, що спроби влади впливати на те, як її зображують, можуть створити небезпечний прецедент. Громадськість, на їхню думку, має бачити політиків не лише в офіційно схваленому образі, а й такими, якими вони є насправді.

Фото: Vanity Fair

Фото: Vanity Fair

Телекомпанія France Télévisions розпочинає масштабну реструктуризацію, яка включає продаж майна та відмову від дорогих міжнародних проєктів задля економії 140 мільйонів євро.

Державний департамент США оголосив про розширення санкційного списку проти представників МКС. Цього разу під удар потрапили судді з Грузії та Монголії, які відхилили ізраїльські апеляції.

Прем’єр-міністр Санае Такаїті, відома своїм жорстким підходом до національної безпеки, ініціювала перегляд фундаментальних неядерних принципів країни.

Уряд Естонії затвердив нову стратегію військового призову, згідно з якою з 2027 року тривалість служби для всіх новобранців становитиме 12 місяців.

Кібератаки призвели до фізичних руйнувань на об’єктах водопостачання, що змусило керівництво Копенгагена викликати посла РФ для пояснень.