У Куби залишилося нафти на 15-20 днів через блокаду Трампа
Джерело: FT
Блокада Венесуели американськими силами та тиск на Мексику залишили Кубу без двох стабільних джерел постачання нафти та мазуту, які країна використовує для виробництва електроенергії. Економіка острова і так балансувала на межі колапсу, а без нових постачань кризу можна вважати настільки серйозною, “що вона може поставити під загрозу саме існування кубинського режиму”, зазначають аналітики.
Цього року Куба отримала всього 84 900 барелів нафти в межах постачання з Мексики, за даними Kpler. У перерахунку на середньодобовий імпорт це всього 3 000 барелів, тоді як у 2025 році Куба отримувала від усіх постачальників понад 37 000 барелів на добу. Якщо додати січневий вантаж до приблизно 460 000 барелів у кубинських нафтосховищах на початок року, країна зможе протриматися ще близько 15–20 днів, вважає аналітикиня Kpler Вікторія Грабенвьогер.
На Кубі також закінчується мазут, єдиним постачальником якого до середини 2025 року була Венесуела. Останній вантаж прибув на острів у листопаді.
11 січня Дональд Трамп заявив, що Куба більше не отримає нафти. Співробітники кубинських спецслужб тривалий час охороняли Мадуро, кілька десятків із них були вбиті під час рейду американських спецпризначенців у Каракасі.
На цьому тижні Трамп заявив, що кубинський режим “дуже близький до краху”. Якщо у найближчі тижні не надійдуть нові партії нафти, Кубі загрожує “серйозна криза”, вважають експерти.
Венесуела постачала Кубі приблизно 40% закупленої нафти за низькими цінами. Ситуація загострилася наприкінці минулого року, коли Трамп організував морську блокаду Венесуели, а кораблі США почали полювання на танкери з її нафтою. Один із захоплених американцями танкерів перевозив на Кубу понад 1 млн барелів.
Мексика минулого року була найбільшим постачальником нафти для Куби. Але США вимагають припинити продаж нафти Гавані, і Мехіко опинилося у складному становищі: Трамп погрожує майже військовими діями проти наркокартелів, толі як цього року ще має відбутися перегляд умов угоди про вільну торгівлю між Мексикою, США та Канадою.
Майже 90% кубинців живуть у крайніх злиднях, 70% не можуть регулярно харчуватися хоча б один раз на день, повідомляв аналітичний центр Social Rights Observatory за результатами опитування минулого літа. Основними проблемами понад 70% кубинців назвали нестачу продовольства та постійні відключення електроенергії, які в деяких регіонах можуть тривати 18 і більше годин на добу.
Зауважимо, США готуються надати кубинському народу допомогу на суму 3 мільйони доларів, обіцяну після урагану Мелісса в жовтні.
Джеремі Льюїн – високопосадовець Державного департаменту США, відповідальний за надання допомоги, – застеріг кубинську владу не втручатися в доставлення гуманітарної допомоги і натякнув, що президент США Дональд Трамп може вжити заходів, якщо Куба не підкориться.
Це наша півкуля, і, як сказав президент після операції із захоплення [президента Венесуели Ніколаса] Мадуро, американське домінування в нашій півкулі більше ніколи не буде поставлено під сумнів, – сказав Льюїн.
Допомогу нададуть через Католицьку церкву Куби і ретельно контролюватимуть.
Міністерство закордонних справ Куби назвало постачання допомоги “опортуністичним” і “політичною маніпуляцією”, але заявило, що прийме пожертву без умов і забезпечить її належне використання.
Раніше Трамп оголосив про повне припинення потоку нафти та фінансів із Венесуели на Кубу. Через американську морську блокаду жодне судно з паливом не залишило венесуельські порти в напрямку острова з початку січня.
Президент США наголосив, що епоха безплатних ресурсів для Гавани закінчилася, і порадив місцевій владі шукати порозуміння з Білим домом.
- Президент США Дональд Трамп припустив, що державний секретар Марко Рубіо може отримати ще одну посаду — цього разу президента Куби.
- За даними медіа, оскільки очільник Кремля Володимир Путін зосереджує свою увагу на війні Росії в Україні, його стратегічні союзники по всьому світу почуваються знехтуваними.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.