У США розглядають удари по урядових будівлях Ірану для зміни режиму – Reuters
Джерело: Reuters
Президент США Дональд Трамп розглядає варіанти дій проти Ірану, включаючи цілеспрямовані удари по силах безпеки та їхніх лідерах, щоб надихнути протестувальників, повідомили численні джерела.
Нині Сполучені Штати значно посилили військову присутність біля берегів Ірану. Як повідомило агентству Reuters джерело в уряді США, за минулі 48 годин до регіону прибув вже шостий есмінець ВМС США — USS Delbert D. Black. Поблизу Ірану зараз також перебуває ціла ескадра, включно з авіаносцем Abraham Lincoln.
За даними джерел, президент Трамп розглядає різні варіанти тиску на Іран, включно з можливістю ударів по іранських силових структурах та урядових будівлях. За словами співрозмовників, мета глави Білого дому — створити умови для зміни політичного керівництва країни після придушення масових протестів, під час яких, за даними правозахисників, загинули тисячі осіб.
Серед обговорюваних сценаріїв — точкові удари по командирах та об’єктах, які США вважають відповідальними за насильство проти протестувальників. Також розглядаються масштабні операції проти ракетної інфраструктури та ядерних об’єктів Ірану. Джерела акцентують, що остаточного рішення про застосування військової сили поки не прийнято.
Ізраїльські та західні офіційні особи сумніваються, що одні лише авіаудари можуть призвести до падіння режиму в Ірані. На їхню думку, без серйозного розколу у силових структурах і без організованої опозиції зміна влади малоймовірна. Існує також ризик, що зовнішнє втручання лише посилить позиції головної військової сили країни — Корпусу вартових ісламської революції. Арабські посадовці, західні дипломати та високопоставлене західне джерело заявили, що стурбовані тим, що замість того, аби вивести людей на вулиці, такі удари можуть послабити рух, який і так перебуває у стані шоку після найкривавіших репресій з часів Ісламської революції 1979 року.
Іранське високопоставлене джерело повідомило, що країна готується до можливої війни, але готова вести переговори дипломатичними каналами. У Тегерані наголошують, що іранська ядерна програма має мирний характер, втім попереджають: у разі атаки Іран захищатиметься “як ніколи раніше”.
Раніше стало відомо, що під час масових протестів в Ірані лише за 8 і 9 січня могли бути вбиті до 30 тисяч осіб. ЗМІ посилаються на двох високопосадовців міністерства охорони здоров’я Ірану, які обмінювалися повідомленнями в період повного блокування інтернету для населення країни.
Джерела стверджують, що дії сил безпеки в ці дні призвели до масштабних людських втрат, яких державна система не змогла впоратися.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що до Ірану прямує “багато кораблів США”, додавши, що він “сподівається, що нам не доведеться їх використовувати”.
- Під час масових протестів в Ірані загинули щонайменше 16 500 людей, ще близько 330 тисяч отримали поранення. Про це йдеться у звіті, підготовленому іранськими лікарями та оприлюдненому The Times. Автори зазначають, що через майже повне відключення інтернету незалежна перевірка цих даних суттєво ускладнена.
- Іранці, шоковані придушенням протестів, внаслідок якого загинули тисячі осіб, тепер борються з почуттям зради та невизначеності після того, як президент США неодноразово обіцяв втрутитись, а згодом відмовився це зробити.
- Влада Ірану з 8 січня майже повністю відключила інтернет у країні. Без доступу до мережі залишилися близько 93 мільйонів осіб. Мовиться не про тимчасовий захід, а про підготовку до довгострокової цифрової ізоляції на тлі масових протестів і жорстких репресій.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.
Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер розпочав прямі консультації з адміністрацією Дональда Трампа, щоб не допустити часткового закриття урядових установ. Головною умовою угоди є розділення фінансування ключових відомств та Міністерства внутрішньої безпеки.