Російські літаки почнуть заправляти фритюрною олією
Джерело: пресслужба “Газпром нефть”
В Росії протестували авіаційне пальне з використанням фритюрної олії. Про результати експерименту повідомила компанія “Газпром нефть”.
Новий продукт створили на основі складних ефірів і жирних кислот, зокрема відпрацьованої кулінарної олії, яку постачає мережа ресторанів “Вкусно — и точка”.
SAF-пальне випробовували на стендовому реактивному двигуні з моделюванням усіх етапів польоту: зльоту, крейсерського режиму та посадки. Заявлено, що технологія нібито спрямована на скорочення вуглецевого сліду в авіації.
Програма випробувань “підтвердила ефективну роботу обладнання та зниження екологічного впливу” порівняно з традиційним авіакеросином, заявили у компанії.
Результати тестування мають використати для розробки єдиного національного стандарту щодо синтетичних SAF-компонентів.
Як зазначає TMT, у січні 2026 року російський уряд залишив авіакомпанії без демпферної субсидії на авіакеросин. Мова про податкове відрахування, що частково компенсує витрати на пальне. За місяць, як і в грудні 2025-го, величина субсидії залишилася нульовою.
За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі, середня оптова ціна авіакеросину в Росії в січні становила близько 75,8 рубля за тонну.
Варто також додати, що російські цивільні літаки, які мали замінити Boeing і Airbus після запровадження західних санкцій, суттєво подорожчали, хоча серійне виробництво досі не розпочалося. Про це свідчить протокол наради у мінтрансі РФ за участю представників авіакомпаній, держкорпорації РФ “Ростех”, Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) та Росавіації.
За останні два роки ціни на літаки зросли на 45–70%.
Так, середньомагістральний вузькофюзеляжний МС-21 тепер коштує 7,6 млрд рублів, тоді як улітку 2023 року його оцінювали у 4,3–4,6 млрд. Турбогвинтовий Іл-114-300 подорожчав з 1,44 млрд до 2,6 млрд рублів. Водночас міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов раніше зазначав, що перші три літаки цієї моделі коштуватимуть по 4 млрд рублів за одиницю.
Також зросла вартість легкого літака ЛМС-901 “Байкал” — з 178 млн до 315–320 млн рублів. Його виробництво не вдалося налагодити, навіть попри доручення глави РФ Володимира Путіна прискорити процес.
У держкорпорації РФ “Ростех”, яка відповідає за випуск літаків, заявили, що раніше озвучені ціни були лише попередніми й не враховували нинішньої економічної ситуації. За словами представника компанії, дорожчає все — від матеріалів до електроніки.
Директор з інформаційної політики та корпоративних комунікацій Smartavia Віктор Аношкін наголосив, що вартість володіння літаком — один із ключових чинників для авіакомпаній і висока ціна негативно впливає на економіку перевезень.
У протоколі наради зазначили, що вартість літаків має бути співставною з іноземними аналогами, тоді як фінансова модель — підтверджувати повернення коштів ФНБ.
Водночас у СЗРУ зазначили, що відрізані санкціями від імпорту нових літаків, запчастин і техобслуговування, російські авіакомпанії до 2030 року можуть втратити сотні лайнерів. З парку перевізників вибудуть 109 іноземних літаків і ще 230 радянських машин, яким 40-60 років. Також планується списання понад 200 вертольотів, більшість із яких – російського виробництва.
- Росія продовжує імпортувати іноземні літаки, порушуючи санкції США та ЄС. З початку 2024 року до країни ввезли щонайменше 28 повітряних суден, включно з пасажирськими Bombardier, Airbus і Boeing.
- Літаки російських авіакомпаній, що залишилися без технічного обслуговування через західні санкції, введені за повномасштабне вторгнення в Україну, продовжують ламатися під час польоту. Зокрема 2 грудня борт Airbus А321 “Аэрофлота”, що летів із Санкт-Петербурга до Москви, запросив аварійну посадку в аеропорту Шереметьєво. Рішення про екстрене приземлення було прийняте через відмову лівого двигуна.
- За даними ЗМІ, Росія просить у США дозвіл на придбання літаків Boeing за кошти зі своїх суверенних активів, які заморозили у Штатах та Європі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
11 листопада виповниться 4 роки від дня звільнення міста Херсон від російських окупантів. З цієї нагоди колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний пригадав події Херсонської наступальної операції та дав їм свою оцінку.
Вищий антикорупційний суд визнав винним колишнього в.о. керівника ДП “Морський торговельний порт “Чорноморськ” Ігоря Шевченка у проханні та одержані хабаря у 250 тисяч доларів.
Верховна Рада ухвалила закон про вдосконалення розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та ідентифікації невпізнаних тіл під час воєнного стану.
США та Китай не можуть узгодити формат можливої тристоронньої зустрічі президентів США Дональда Трампа, КНР Сі Цзіньпіна та глави Росії Володимира Путіна на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який відбудеться 18-19 листопада в китайському Шеньчжені, повідомили обізнані джерела.
У ніч проти 10 листопада Сили оборони України завдали удару по 123-му авіаремонтному заводу в місті Стара Русса Новгородської області Росії.