Більшість німців виступає за продовження підтримки України – опитування

Джерело: Bild

У Німеччині зростає готовність підтримувати Україну в оборонній боротьбі проти росіян, водночас зменшується страх перед нападом РФ на країни НАТО, свідчать результати опитування Insa для газети Bild.

Так, 52% опитаних ствердно відповіли на запитання: “Чи повинен Захід (США та Європа) надавати Україні додаткову військову та фінансову підтримку, якщо Росія не готова до припинення вогню та мирних переговорів?”.

Водночас 28% респондентів вважають, що допомога має бути як військовою, так і фінансовою. Тоді як по 12% підтримують надання допомоги або лише грошима, або лише озброєнням. Своєю чергою, 35% учасників опитування не бажають підтримувати Україну.

Загалом страх перед ще масштабнішою війною залишається високим: 54% опитаних побоюються, що після України РФ може напасти на країну НАТО, наприклад Польщу або Литву. Втім, це на 8% менше, ніж у вересні 2025 року. Нині 34% німців не відчувають жодних побоювань щодо можливої війни в Європі. Ще 12% не визначилися зі своєю думкою.

Додамо, переважна більшість німців виступають проти виплати соціальної допомоги українським переселенцям і за повернення чоловіків призовного віку до України.

Так, на запитання, чи мають усі українські переселенці у Німеччині отримувати допомогу, лише 17% респондентів відповіли “так”/”скоріше так”. Тоді як дві третини (66%) висловилися проти, обравши однозначне категоричне “ні”. Ще 7% заявили, що їм байдуже, тоді як 10% вагалися з відповіддю.

За даними Федерального агентства з праці Німеччини, станом на березень 2025 року правом на отримання соціальної допомоги, яку виплачують тим, хто шукає роботу або має низькі доходи, користувалися 701 тисяча українців. З них 502 тисячі — працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з минулим роком їхня кількість зменшилася приблизно на 4,3 тисячі осіб.

Окрім того, понад половина громадян Німеччини вважають, що Україна повинна відмовитись від своїх територій заради мирної угоди з Росією.

14 травня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія здійснила одну з найтриваліших і найінтенсивніших атак проти України, “знущаючись” із дипломатичних зусиль щодо припинення війни.

14 травня журналістка Букв відвідала місце ракетного удару РФ у Дарницькому районі столиці та поспілкувалася з мешканцями зруйнованої росіянами житлової багатоповерхівки.

У Києві внаслідок нічної ракетної атаки РФ кількість загиблих збільшилася до семи осіб, зокрема жертвою удару стала дитина. Ще близько 40 осіб поранені.

Європейський Союз розглядає можливість продовження режиму тимчасового захисту для українців до 2028 року, заявила спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.

13 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Данії приєднатися до до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.