ЄС стежитиме за впливом нового ЦК України на права ЛГБТІК+ після звернення активістів

Джерело: експертний ресурс “Гендер в деталях” (Instagram).

Європейська комісія відреагувала на звернення українських правозахисних організацій щодо положень законопроєкту №14394 – нової редакції Цивільного кодексу України, які, на думку громадського сектору, можуть суперечити євроінтеграційним зобов’язанням держави.

Громадська організація “Точка опори” та об’єднання “Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права” звернулися з офіційним листом до Єврокомісії, у якому правозахисники звернули увагу європейських інституцій на норми законопроєкту, які, за їхньою оцінкою, істотно звужують правовий захист для одностатевих пар.

Нагадаємо, 22 січня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про реєстрацію нової редакції Цивільного кодексу України. Законопроєкт був підписаний 138 народними депутатами та депутатками, більшість із яких представляють фракцію Слуга Народу. Зокрема, документ передбачає визнання так званого “фактичного сімейного союзу” виключно для різностатевих партнерів. Це означає, що одностатеві пари можуть втратити єдиний наразі механізм часткового юридичного визнання своїх стосунків.

Окреме занепокоєння активістів викликали положення щодо автоматичної недійсності шлюбу з людиною, яка змінила стать. У зверненні наголошується, що в проєкті не визначено момент, з якого така зміна вважається чинною, що створює ризик правової невизначеності навіть для шлюбів, укладених після офіційної зміни гендерного маркера в документах.

У відповіді Єврокомісія подякувала українським організаціям за надану інформацію та наголосила, що дотримання стандартів ЄС у сфері прав людини є ключовим у процесі вступу України до Союзу. Лист було підготовлено від імені Генерального директорату з питань розширення та Східного сусідства.

ЄС стежитиме за впливом нового ЦК України на права ЛГБТІК+ після звернення активістів.

У документі зазначено, що українське законодавство має відповідати acquis ЄС (ред. єдина правова система Європейського Союзу, що охоплює всі договори, закони, акти, судову практику та спільні цінності, які держави-члени повинні прийняти та виконувати) і положенням Хартії основних прав, зокрема нормам про повагу до приватного і сімейного життя та заборону дискримінації за будь-якою ознакою, включно із сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю.

Єврокомісія також нагадала про зобов’язання України в межах переговорного Кластера “Основи”, зокрема Розділу 23 “Судова влада та фундаментальні права”. Відповідно до Дорожньої карти з верховенства права, Україна має ухвалити закон, який забезпечить юридичне визнання та захист одностатевих пар, з урахуванням рішення Європейський суд з прав людини у справі “Маймулахін та Марків проти України”.

У Єврокомісії запевнили, що уважно відстежуватимуть виконання цього зобов’язання та порушуватимуть питання впливу нового Цивільного кодексу на права ЛГБТІК+ людей під час регулярних моніторингових зустрічей і офіційного діалогу з українською владою.

За словами правозахисників, якщо Україна в межах переговорів про вступ до ЄС взяла на себе зобов’язання забезпечити можливість реєстрації одностатевих сімей, ці положення мають бути прямо відображені в новому Цивільному кодексі. Інакше це може ускладнити закриття переговорних розділів та негативно вплинути на перспективу членства України в ЄС.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук розробив та зареєстрував проєкт нового Цивільного кодексу України, який отримав номер 14394. Проєкт закону підписали 138 депутатів та депутаток, більшість із яких належать до фракції “Слуга Народу”. Правозахисні організації закликають доопрацювати законопроєкт і внести необхідні правки, щоб привести його у повну відповідність до Європейської конвенції з прав людини та переговорних зобов’язань України перед Європейським Союзом.
5-6 грудня в Києві відбулася XVII Національна ЛГБТІК-конференція. Вона зібрала приблизно 150 учасників – активістів, волонтерів та експертів з усієї України для обговорення нагальних питань ЛГБТІК+ спільноти.