Трамп дав Ірану кілька днів на відновлення мирних перемовин – Axios

Джерело: Axios

За даними ЗМІ, президент США Дональд Трамп дав Ірану кілька днів на відновлення перемовин. В протилежному випадку дія продовженого ним перемир’я завершиться.

Про це виданню повідомили три американських посадовці.

“Трамп готовий надати ще три-п’ять днів, щоб іранці могли привести до порядку свої справи. Це не буде безстроковою угодою”, – зазначило одне з джерел.

Перемовники Трампа вважають, що угода про припинення війни та врегулювання іранської ядерної програми все ще недосяжна. Проте вони також остерігаються, що в Ірані немає лідера, який би був уповноважений давати згоду.

Верховний лідер Ірані Моджтаба Хаменеї практично не робить заяв. Генерали Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) та цивільні перемовники Ірану відкрито розходяться у думках щодо стратегії перемовин.

“Ми побачили, що всередині Ірану існує абсолютний розкол між перемовниками та військовими – жодна сторона не має доступу до верховного лідера, який не реагує на запити”, – зазначив один з посадовців.

Американці вперше почали помічати розкол після першого раунду перемовин в Ісламабаді, коли стало зрозуміло, що командувач КВІР генерал Ахмад Вахіді та його заступники відкинули більшу частину того, що обговорювали іранські перемовники.

Розкол став очевидним минулого тижня, коли глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив про відкриття Ормузької протоки, тоді як КВІР відмовився виконати це рішення та публічно критикував його.

Наступними днями Іран не дав жодної змістовної відповіді на останні пропозиції США та відмовився взяти на себе зобов’язання щодо другого раунду перемовин.

Розкол частково є наслідком вбивства секретаря Вищої ради нацбезпеки Ірану Алі Ларіджані. Він мав авторитет та політичний вплив, аби погоджувати дії Ірану. Його наступник, Мохаммед Багер Зольгадр – чиє завдання координувати дії між КВІР, цивільним керівництвом та верховним лідером – неефективний, повідомило джерело.

Останні 48 годин були напрочуд неприємними для США, особливо для віцепрезидента Джеймса Ді Венса, який очікував на другий раунд перемовин у Пакистані. Він очікував, поки генерали КВІР дозволять спікеру парламенту Ірану Мохаммеду Багеру Галібафу та Арагчі відправитись до Пакистану на зустріч з ним.

Увечері 20 квітня іранці, здавалось, дали своїм перемовникам дозвіл на переговори. Але до ранку 21 квітня цей сигнал зник. Натомість вони почали вимагати, аби США зняли морську блокаду Ірану.

Літак Air Force Two кілька годин простояв на злітній смузі об’єднаної бази Ендрюс, готовий до вильоту, поки остаточно не стало зрозуміло, що поїздка не відбудеться.

Посланці Білого дому – Стів Віткофф та Джаред Кушнер – натомість відправились до Вашингтону.

Вранці 21 квітня Трамп провів нараду зі своєю командою: Венсом, Віткоффом, Кушнером, держсекретарем Марко Рубіо, міністром оборони Пітом Гегсетом, директором ЦРУ Джоном Раткліффом, очільником Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном та іншими високопосадовцями.

Під час зустрічі деякі з радників Трампа не знали, до якого боку він схиляється: до масованого удару по енергетичній інфраструктурі Ірану чи до більшого часу для дипломатії. Зрештою, він обрав останнє.

“Ступінь розколу став очевидним за останні кілька днів, і питання полягало в тому, чи має сенс їхати до Ісламабаду в такому вигляді? Тож було прийнято рішення дати дипломатичним зусиллям трохи більше часу”, – сказав американський посадовець.

Кілька американських посадовців та соратників Трампа дійшли одного й того ж висновку: президент вважає, що США досягли всього, що могли у військовому плані, і чого хочуть досягти в цій дедалі непопулярнішій війні. Він не відновить її, доки не вичерпає всі інші варіанти.

“Звичайно, схоже, що Трамп більше не хоче використовувати військову силу та прийняв рішення припинити війну”, – сказало одне джерело в США, близьке до Трампа.

Проте якщо пакистанські посередники не зможуть забезпечити участь Ірану у перемовинах в межах Трампового “вікна”, військовий варіант знову буде на столі переговорів.

Американські посадовці та пакистанські посередники чекають, що Хаменеї порушить своє мовчання протягом наступного дня-двох і дасть своїм перемовникам чітку директиву повернутися за стіл переговорів, повідомляє регіональне джерело, знайоме з посередницькими зусиллями, та ізраїльське джерело, обізнане з переговорами.

Продовження припинення вогню коштувало Трампу певних важелів впливу. Він вважає, що морська блокада, яку він зберіг, з лишком компенсує це, стверджуючи, що іранці “голодують за грошима” і навіть не можуть платити своїм військовим та поліції.

У вівторковому пості на Truth Social Трамп чітко дав зрозуміти, що блокада є його основним важелем впливу.

“Іран не хоче, щоб Ормузьку протоку закрили, вони хочуть її відкрити, щоб заробляти 500 мільйонів доларів на день. Вони кажуть, що хочуть її закрити лише тому, що я її повністю ЗАБЛОКУВАВ, тому вони просто хочуть зберегти обличчя, – написав він.

“Чотири дні тому до мене зверталися люди, кажучи: “Пане, Іран хоче негайно відкрити протоку”. Але якщо ми це зробимо, угоди з Іраном ніколи не буде, якщо ми не підірвемо решту їхньої країни, включаючи їхніх лідерів!”, – додав Трамп.

Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.

Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.

Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.

У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.