Ексрадник Байдена з нацбезпеки розповів, чому Путін розпочав повномасштбане вторгнення
Джерело: The Kennan Institute
Джейк Салліван – ексрадник Джо Байдена з нацбезпеки – у розмові з директором Інституту Кеннана Майклом Кіммеджем поділився думкою щодо російсько-української війни.
Зокрема він розповів, що Володимир Зеленський, як і багато інших європейських лідерів, не вірив, що повномасштабне вторгнення РФ в Україну неминуче.
Салліван пригадав, що восени 2021 році на високому рівні “насправді не вірили” повідомлення США про те, що РФ готується до повномасштабного вторгнення. Ба більше, не вірили у це навіть за кілька днів до початку повномасштабної війни.
“Вони думали: ні, він (Путін) цього не зробить, і їм не подобалося, що ми публічно заявляли про це, бо з їхнього погляду, це підривало довіру, економіку тощо”, – сказав він.
У розмові Салліван пригадав, як у 2013 році тодішній президент України Віктор Янукович раптово відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС. За його словами, це стало несподіванкою для Штатів.
Він додав, що це створило спонтанний момент, у який народ України сказав, що хоче рухатись у європейському напрямку, тому люди вийшли на вулиці.
За словами Саллівана, Революція Гідності – це було справжнє демократичне повстання, яке змусило на той час адміністрацію Барака Обами швидко формувати відповідь на вбивства людей у європейській столиці за мирні протести.
“Суть і мета політики США в той період полягали в тому, щоб знайти розв’язання ситуації й не допустити подальшого кровопролиття”.
Так само США не сподівались, що зрештою Янукович втече з України.
Згодом, коли росіяни окупували Крим та частину Донбасу, в адміністрації Обами панували дві лінії мислення: перша – доведення причетності Кремля до подій на сході України.
“Я добре пам’ятаю розмови президента Барака Обами з президентом Володимиром Путіним, коли Путін казав, що це якісь “борці за свободу” на Донбасі, і це не має до нас жодного стосунку. А президент Обама по пунктах викладав роль російських військових і не досягав жодного результату. Як вести дипломатію, стримування, деескалацію, коли інша сторона просто все заперечує? Це було справжнім джерелом розчарування”, – згадує Салліван.
Водночас Вашингтон висунув європейців на перший план переговорного процесу – відійшовши на другий план у Нормандському та Мінському форматах.
Поділився Салліван і баченням того, чому Росія почала повномасштабну війну проти України. Головною причиною він назвав те, що Путін написав у своїй статті у липні 2021 року “Про історичну єдність росіян та українців” – переконання, що Україна не є окремою нацією і не заслуговує на суверенну державність.
Ізоляція у час пандемії коронавірусу, проведена у вузькому колі однодумців, могла посилити ці переконання і підштовхнути його до дій.
“Він вірить, що Україна є частиною великої Росії, і що його історичний обов’язок – повернути її назад”.
Спершу Путін сподівався, що Зеленський буде більш поступливим президентом, але коли цього не сталось, він розчарувався, що також могло його підштовхнути до повномасштабної війни, вважає Салліван.
Водночас він відкинув думку про те, що вторгнення відбулось через те, що Україна прагне стати членом НАТО. На думку Саллівана, що максимум другорядна причина.
Він пояснив, що США неодноразово давали зрозуміти, що Україна нескоро приєднається до Альянсу. Про це тодішній президент США Джо Байден хотів поговорити з Путіним, однак очільник Кремля не проявляв зацікавленості до цієї розмови, оскільки мотивація Путіна ґрунтувалася на його історичному баченні України та власній ролі в історії.
Так само Салліван не вважає, що внутрішня політика України – окрім розчарування Путіна в Зеленському – стала причиною вторгнення.
На думку Саллівана, адміністрація Байдена втратила час, коли намагалась зрозуміти Путіна. Початковий підхід поєднував жорстку реакцію на дії РФ – зокрема санкції за кібератаки – зі спробами зберегти стратегічну стабільність, зокрема шляхом продовження договору про ядерні озброєння New START.
Від початку 2021 року американці почали фіксувати нарощування російських військ біля України. Тоді вони вважали, що РФ спробує створити сухопутний коридор до Криму чи розширити контроль на Донбасі, але аж ніяк не сподівались, що Росія піде на Київ.
Нарощення військ спонукало Байдена до прямих переговорів із Путіним. Вони зустрілися в Женеві в червні 2021 року.
“Україна була абсолютно ключовою темою обговорення, але водночас невловимою. Путін не висував чітких вимог і не формулював намірів. Президент Байден порушував питання військового нарощування і попереджав про реакцію Заходу, але не було нічого конкретного, за що можна було б зачепитися”, – пригадав Салліван.
Попри все, липнева стаття Путіна стала сигналом тривоги для Вашингтона, посиливши побоювання щодо можливості повномасштабного вторгнення.
Отримавши розвіддані, які підтверджували такі плани – і частково їх розсекретивши – адміністрація Байдена оцінила варіанти дій.
Вони дійшли висновку, що санкції, передача зброї чи обмежені зміни в архітектурі європейської безпеки не зможуть стримати Кремль. Фізично зупинити Росію означало б введення американських військ і пряму війну з РФ, на що Байден не був готовий.
Відтак було вирішено почати підтримувати Україну. Попри це, Зеленський скептично ставився до можливості повномасштабного вторгнення, а тому США реалізовували власні плани на випадок надзвичайної ситуації.
“Ми створили оперативний механізм для масштабного постачання зброї”, – пояснив Салліван.
Постачання зросли восени 2021 року, а логістична мережа дозволила швидко передавати озброєння після початку повномасштабного вторгнення.
За словами Саллівана, у США не очікували, що Україна чинитиме такий спротив, а відтак готувались до сценарію, що РФ захопить значну частину України, зокрема й Київ.
Він додав, що США відіграли критичну роль у наданні розвідданих і постачанні озброєння, які допомогли захистити Київ, але наголосив, що це не можна порівняти з мужністю українців.
Росія теж прорахувалася щодо української реакції.
“”Спеціальна військова операція” передбачала швидкий вхід у Київ та інші міста, мінімальний спротив і те, що російські спецслужби швидко знайдуть місцевих симпатиків, які керуватимуть на місці”, – зазначив Салліван.
- Колумніст британського видання The Telegraph Самуель Рамані пояснив, чому в контексті мирних переговорів час може грати саме на руку України.
Поліціянт та двоє курсантів Національної академії внутрішніх справ врятували 22-річного молодика, який хотів скоїти самогубство після сварки з дівчиною.
У місті Кам’янське на Дніпропетровщині поліція затримала двох чоловіків, які влаштували сутичку з військовослужбовцями.
В Італії помер дворічний малюк, якому наприкінці грудня пересадили пошкоджене донорське серце.
Джейк Салліван – ексрадник Джо Байдена з нацбезпеки – у розмові з директором Інституту Кеннана Майклом Кіммеджем поділився думкою щодо російсько-української війни.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо погрожує припинити постачання електроенергії до України, якщо не відновиться транзит нафти через трубопровід “Дружба”.