Падіння рубля спричинило формування ворогуючих фракцій всередині російських еліт – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Наближення російської валюти до рівня 100 за долар викликало суперечку між елітами як про причини падіння грошової одиниці, так і про способи вирішення проблеми.
На думку головного економічного радника президента Володимира Путіна Максима Орєшкіна, провина через ситуацію, що склалася, “повністю повинна лягти на Центральний банк та його м’яку монетарну політику”.
Як пояснив Орєшкін в інтерв’ю російським ЗМІ, Центральний банк повинен використати “всі необхідні інструменти для нормалізації ситуації найближчим часом”.
На тлі цієї ситуації в уряді РФ почали точитися суперечки між міністром фінансів Антоном Сілуановим, який наполягав на жорсткому обов’язковому продажі іноземних доходів для експортерів, і його опонентами, що були на боці ЦБ.
Зазначено, що спочатку Сілуанов послуговувався аргументами на користь примусової конвертації експортерами до 90% їхніх іноземних доходів. Натомість ЦБ категорично не підтримав цю пропозицію. Своєю чергою, міністр економіки Максим Решетніков не мав твердої позиції з цього питання.
Зрештою Центральний банк оголосив, що утримується від купівлі іноземної валюти, а потім скликав екстрене засідання, результатом якого було значне підвищення процентної ставки.
“Здається, російський Центральний банк був вимушений “доводити свою відповідальність” через критику з боку урядових економістів і міністрів. Останнє підвищення ставок виглядало так, ніби ЦБ поставили в кут такою критикою”, – йдеться у звіті аналітиків Commerzbank AG.
- Рубль ослаб на 23% стосовно долара цього року, відтак перемістившись у трійку найгірших ринків, що розвиваються, разом з турецькою лірою та аргентинським песо.
- 15 серпня російський рубль піднявся щодо американського долара після того, як інвестори пропустили, що Центробанк РФ підвищить ставки на позачерговому політичному засіданні після того, як напередодні російська валюта почала коштувати 101 рубль за один долар США, що спонукало Кремль до жорсткішої монетарної політики.
Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українських переселенців до березня 2028 року. Рішення дозволить мільйонам осіб і надалі легально проживати у країнах ЄС, працювати, навчатися та отримувати соцдопомогу.
Рязанський нафтопереробний завод у Росії зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 29 липня. За оцінками галузевих джерел, підприємство не зможе відновити роботу близько двох тижнів.
На Кіровоградщині працівник районного ТЦК та СП спільно з дільничним офіцером поліції вимагали щомісячну плату з підприємців за невжиття заходів щодо мобілізації їхніх працівників, тоді як за 8 тисяч доларів пропонували оформити фіктивне бронювання через внесення неправдивих даних до системи “Оберіг”.
Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук повідомила оновлену інформації щодо наслідків російського обстрілу Прикарпаття у ніч на 30 липня. Мовиться зокрема про пошкодження промислового об’єкта та понад 50 житлових будинків.
У Чугуївському районі, що на Харківщині, розширили зону обов’язкової евакуації, зокрема примусової, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов за результатами засідання Ради оборони області 30 липня.