Боснія і Герцеговина стане 50-м учасником Коаліції з повернення українських дітей

Джерело: Андрій Сибіга/X

Боснія і Герцеговина офіційно підтвердила свій намір приєднатися до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Відтак, кількість держав-учасниць ініціативи досягнула позначки – 50.

Глава МЗС Андрій Сибіга висловив вдячність державі, а також окремо своєму колезі – міністру закордонних справ Ельмедіну Конаковичу за ухвалення рішення.

Це важливий крок, який свідчить про відданість Боснії та Герцеговини захисту прав дітей, дотриманню норм міжнародного права та підтримку зусиль України, спрямованих на повернення додому кожної депортовано чи силоміць вивезеної української дитини, – наголосив Сибіга.

Український міністр також додав, що розширення коаліції посилює спільну здатність міжнародної спільноти до рішучих дій. Україна спільно з партнерами продовжуватиме активну роботу, спрямовану на притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до незаконної депортації, примусового усиновлення та мілітаризації українських дітей на тимчасово окупованих територіях та в РФ.

Зауважимо, восени 2023 року, під час третьої зустрічі радників із національної безпеки та зовнішньої політики, що відбулася на Мальті, Канада запропонувала створити міжнародну коаліцію держав для сприяння поверненню українських дітей, депортованих чи примусово переміщених Росією з ТОТ.

У цій ініціативі Канаду підтримали багато країн.

Читайте також: В РФ створили систему «перевиховання» незаконно депортованих українських дітей

Реакція світу

Зауважимо, нещодавно Національна рада Австрії на засіданні одностайно проголосувала за резолюцію “Захист і допомога українським дітям”, спрямовану на захист та відновлення прав викрадених Росією українських дітей.

Також сенатори США Чак Грасслі (республіканець) та Емі Клобучар (демократка) очолили групу з семи законодавців, котрі спільно подали двопартійну резолюцію з вимогою повернути усіх викрадених росіянами українських дітей до підписання будь-якої остаточної мирної угоди стосовно війни Росії проти України.

Додамо, у Монреалі відбулася Міністерська конференція з людського виміру Формули миру. Її учасники ухвалили спільне комюніке, яке включає зобов’язання повернути всіх полонених і депортованих українців. Учасники конференції погодилися посилити співпрацю України з партнерами та міжнародними організаціями, щоб розв’язати гуманітарні питання та забезпечити дотримання Женевських конвенцій.

Один із найважливіших пунктів – пошук довірених країн-посередників для переговорів із РФ щодо повернення українців додому. Також із допомогою посередників запропоновано створити механізми, які дадуть українцям у Росії змогу отримувати консульські послуги.

Раніше британська розвідка повідомила, що станом на сьогодні щонайменше 11 000 українських дітей утримуються у 43 так званих “таборах перевиховання” по всій Росії за тисячі км від дому.

Нещодавно глава Української держави поінформував, що лише документально Україна може підтвердити депортацію 20 тисяч українських дітей, водночас додав, що цифри можуть бути більшими.

Відомо, що до Росії депортовано або примусово переміщено на ТОТ України понад 19,5 тисячі українських дітей.  Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що росіяни продовжують депортувати “все нові й нові групи” дітей.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії через міни та вибухонебезпечні залишки війни в Україні постраждали 1 645 цивільних людей, серед них 170 дітей.

Україна у червні отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найвищий місячний показник із квітня 2024 року.

Україна передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти у Чорному морі. Ініціативу Київ направив через третю сторону, повідомило обізнане із ситуацією джерело.

На станції київського метро “Сирець” розмістили навігаційні наліпки з рекомендаціями щодо розміщення на платформі під час перебування в укритті.

НАБУ та САП повідомили про нові факти у справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Загальна сума збитків зросла з 90 млн грн до 254 млн грн.