Нафта дешевшає попри нові удари США по Ірану
Джерело: Reuters
Ціни на нафту знизилися у четвер після попереднього зростання, поки ринки оцінювали ескалацію конфлікту між США та Іраном та його наслідки для зусиль, спрямованих на припинення війни та цілковите відкриття Ормузької протоки.
Ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 11 центів, або 0,1%, до 77,91 долара за барель. Тоді як ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate впали на 38 центів, або 0,5%, до 73,14 долара за барель.
У середу обидві марки додали понад долар після того, як США розпочали нові удари по Ірану, що спричинило відповідні атаки Тегерана по Кувейту та Бахрейну. За заявою США, удари стали відповіддю на атаку у вівторок на три вантажні судна в Ормузькій протоці. Вони відбулися за кілька годин після заяви Трампа про те, що тимчасове перемир’я з Іраном “завершилося”. Ф’ючерси на нафту Brent та WTI у середу досягли найвищих рівнів з 22 червня.
За словами джерел у страховій галузі, частина військових страховиків порадила судноплавним компаніям призупинити проходження через протоку.
Goldman Sachs зазначає, що ризики для постачання з регіону Перської затоки залишаються двосторонніми. Банк очікує нормалізації потоків до кінця липня за умови продовження переговорів та надання гарантій безпеки для перевізників. Водночас зрив переговорів і посилення атак на танкери можуть ще більше порушити постачання.
Аналітики відзначають, що за базовим сценарієм Brent, імовірно, торгуватиметься в діапазоні $75–85 протягом наступного місяця з незначним зростанням. Дипломатія, хоча й зайшла в глухий кут, остаточно не зруйнувалася.
До останнього загострення американо-ізраїльської війни з Іраном ціни падали, оскільки ринок намагався поглинути накопичені близькосхідні пропозиції, що вивільнилися завдяки крихкому перемир’ю та деяким ознакам зростання запасів. П’ята частина світових постачань нафти та зрідженого природного газу перетинала Ормузьку протоку до війни з Іраном, яка розпочалася наприкінці лютого. Контроль Тегерана над водним шляхом був його головним важелем впливу в конфлікті.
Тим часом Росія заборонила експорт дизельного пального для підтримки внутрішнього ринку після атак українських дронів по нафтопереробних заводах. Рішення спричинило дефіцит пального та стрибок цін.
- 8 липня ціни на нафту підскочили на 6% після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що з меморандумом про взаєморозуміння, підписаним з Іран для врегулювання конфлікту, покінчено. Це викликало побоювання щодо відновлення конфлікту та нових перебоїв у постачанні на Близькому Сході.
- Іран експортував понад 40 млн барелів нафти після зняття блокади портів, і тепер продає нафту приблизно на 20% дорожче, ніж до війни.
- Переговори між США та Іраном у Швейцарії продовжилися, попри повідомлення іранських медіа про їхнє припинення. Головною перешкодою для домовленостей залишається ситуація в Лівані, де Ізраїль веде операції проти “Хезболли”.
Начальник Генерального штабу Франції генерал Фаб’єн Мандон заявив, що країна поки не готова економічно ефективно відбивати масові атаки дешевих безпілотників. За його словами, нинішні системи ППО надто дорогі та не виробляються у достатній кількості.
Науковці розробили фермент, який може видаляти з тканин людини сполуки, пов’язані зі старінням. За словами авторів роботи, відкриття може стати основою для нових методів лікування вікових змін і деяких захворювань, хоча до клінічного застосування технології ще далеко.
Європейські союзники намагатимуться переконати керівництво Пентагону, що готові брати на себе більшу частину витрат і відповідальності за оборону континенту. Це відбувається на тлі шестимісячного перегляду американської військової присутності в Європі та побоювань щодо можливого скорочення сил США.
Рояль Yamaha C3, на якому Фредді Мерк’юрі працював у мюнхенській студії Musicland Studios, виставлять на аукціон Propstore. Очікується, що інструмент можуть продати за суму до $528 тисяч.
Іран звернувся до ООН із вимогою оцінити гуманітарні та правозахисні наслідки американських санкцій. У Тегерані заявляють, що обмеження США впливають не лише на владу, а й на доступ звичайних громадян до їжі, ліків, медицини та інших базових потреб.