Тарас Качка: Угорщина не блокує переговори щодо вступу до ЄС

Джерело: Euronews

Посол України при ЄС Тарас Качка наголосив, що Угорщина не висуває нових заперечень проти відкриття двох останніх переговорних кластерів, попри нещодавні затримки у Будапешті. Його заява пролунала за день до нового звіту Єврокомісії щодо розширення ЄС.

Я думаю, що саме слово “блокування” вводить нас в оману, — зазначив Качка, відповідаючи на запитання про позицію Угорщини, пояснивши, що Будапешт попросив додатковий час для вивчення документів, що лежать в основі наступного етапу переговорів.

Раніше повідомлялося, що Угорщина не погодила результати скринінгу по двох кластерах на засіданнях робочих груп Ради ЄС 20 і 27 жовтня. Водночас на початку того ж місяця Будапешт зняв заперечення щодо двох інших кластерів.

На запитання про те, чи зберігаються розбіжності довкола прав угорської меншини на освіту — однієї з давніх причин напруженості між Києвом та Будапештом, український посол відповів, що це питання вже врегульоване. Україна внесла поправки до свого законодавства про освіту мовами меншин у жовтні, що відкрило шлях до початку роботи ще двох переговорних кластерів і довело їхню загальну кількість до чотирьох із шести. Качка підтвердив, що змінені правила вже застосовуються в українських школах.

Україна розраховує завершити переговори щодо вступу до ЄС у 2027–2028 роках

Я, як і раніше, вважаю 2027-2028 роки часом завершення переговорів і, можливо, навіть більш раннім терміном, залежно від того, як розвиватиметься ситуація в Україні, — зазначив посол в інтерв’ю Euronews.

Він наголосив, що відчуття терміновості у Києві відрізняється від підходу країн-членів ЄС. Повномасштабна війна з Росією, щоденні обстріли та бойові дії на фронті посилюють необхідність прискорення європейської інтеграції.

Разом з тим, Качка визнав критику через затримки у прийнятті законодавства, пов’язаного з ЄС, в українському парламенті, втім, відкинув припущення про навмисне уповільнення. За його словами, законодавча робота в умовах війни пов’язана з серйозними труднощами: засідання парламенту перериваються через повітряні тривоги та російські атаки на Київ.

Проте він зауважив, що за минулі тижні взаємодія між урядом та парламентом стала більш ефективною, і висловив сподівання на прискорення темпів реформ. За його словами, майбутня доповідь Єврокомісії може підтвердити здатність України прийняти необхідне законодавство до кінця 2027 року.

Київ відкидає варіант асоційованого членства

Україна відкидає асоційоване членство в ЄС як альтернативу повноправному вступу, навіть попри те, що такі схеми обговорюються для таких країн, як Канада.

Качка стверджує, що Україна спільно з Молдовою, Чорногорією та Албанією, як і раніше, входить до числа лідерів на шляху до повноправного членства.

Євросоюз розглядає нас як одного з лідерів процесу розширення, тому нам немає необхідності переходити до будь-яких альтернатив, — пояснив український дипломат.

Він припустив, що асоційоване членство більше підходить країнам, які прагнуть більш тісного партнерства з ЄС, але не мають наміру приєднуватися до блоку.

Одночасно він визнав, що пропозиції щодо більш тісної співпраці до вступу, особливо в галузі оборони, безпеки та фінансової підтримки, можуть бути корисними, не замінюючи мету повноправного членства.

Сільське господарство залишається серйозною перешкодою

Качка додав, що сільське господарство, одна з найчутливіших сфер у переговорах щодо вступу України, стане одним із найскладніших питань для вирішення. Тим не менш, відкинув необхідність тривалих перехідних періодів або широких обмежень на постачання української сільськогосподарської продукції на ринок ЄС.

Я вважаю, що немає необхідності в будь-яких тривалих перехідних періодах, — сказав він.

Посол припустив, що для окремих чутливих категорій продукції, зокрема пшениці, можуть знадобитися спеціальні домовленості.

Відкриття наступних кластерів стосуватиметься також Молдови, чий переговорний процес із ЄС політично пов’язаний з українським.

Україна розраховує на відкриття решти переговорних кластерів щодо вступу до Європейського Союзу вже до кінця року. Принаймні про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький після розмови з комісаркою ЄС з питань розширення Мартою Кос.

Сторони детально обговорили прогрес у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС.

Глава уряду додав, що сторони окремо обговорили питання фінансування. І пояснив, що для України критично важливо вже зараз напрацювати рішення, котрі забезпечать необхідні ресурси для фінансування бюджетних й оборонних видатків на 2026-2027 роках.

У переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.

Що таке кластер

Кластер – це не окрема інституція чи організація, а тематична частина правової бази ЄС – acquis, яку має запровадити країна-кандидат у своє законодавство. Кожен кластер представляє певну сферу політики ЄС.

Задля вступу Україна повинна гармонізувати своє законодавство з Євросоюзом за шістьма кластерами:

Основи процесу вступу до ЄС (Fundamentals),
Внутрішній ринок (Internal Market),
Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток (Competitiveness & Inclusive Growth),
Зелений порядок денний та стале з’єднання (Green Agenda & Sustainable Connectivity),
Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості (Resources, Agriculture & Cohesion),
Зовнішні відносини (External Relations).

Раніше президент Естонії Алар Каріс під час спільної пресконференції у Таллінні з президентом України Володимиром Зеленським заявив про необхідність пришвидшення євроінтеграції України та відкриття всіх переговорних кластерів з ЄС уже влітку.

Зауважимо, у червні Україна офіційно розпочала переговорний процес із Європейським Союзом, відкривши перший та найважливіший тематичний блок законодавства – кластер “Основи”. Відповідне рішення ухвалили всі держави-члени ЄС.

Хоча технічно Україна готова до відкриття всіх шести кластерів, подальший рух залежить від політичного консенсусу 27 країн ЄС.

Орієнтиром для вступу залишається 2030 рік. Щоб вкластися у ці строки, Україні необхідно пройти надскладний марафон: завершити переговори за всіма кластерами до 2027-2028 років, аби залишити час на ратифікацію договору про вступ у всіх країнах-членах ЄС.

Водночас амбітний план Європейської комісії щодо прискореного приєднання України до Євросоюзу до 2027 року фактично знято з порядку денного. Під час дипломатичної вечері в Брюсселі посли країн-членів дали чітко зрозуміти Бйорну Зайберту, голові апарату Урсули фон дер Ляєн, що вони не підтримають модель “зворотного розширення”, яка концепція передбачала прийняття країни до складу блоку з подальшим поступовим виконанням вимог. Дипломати назвали такий підхід нереалістичним і таким, що створює марні ілюзії.

Тим часом, Німеччина та Франція закликали до надання Україні “символічних” пільг на етапі підготовки до вступу, які виключають субсидії для сільського господарства ЄС та право голосу, що не відповідає сподіванням Києва на швидке членство після потенційної мирної угоди з Росією.

Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє заявив, що Україна та Молдова готові до відкриття усіх кластерів у процесі перемовин про вступ до Євросоюзу.
Іванна Климпуш-Цинцадзе розкритикувала заяви Володимира Зеленського стосовно “технічної готовності України до членства в ЄС вже у 2027 році”.
Тарас Качка висловив сподівання стосовно того, що незабаром вдасться відкрити усі шість кластерів у межах перемовин про вступ України в ЄС.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що з підсумкового тексту саміту Євроради вилучили пункт про швидкий вступ України до ЄС.