Президент Бразилії заявив, що не він має вирішувати, чи арештовувати Путіна у разі його візиту

Джерело: Reuters

Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва заявив, що не він має вирішувати, чи слід арештовувати російського диктатора Володимира Путіна, якщо той наступного року приїде на саміт G20 у Ріо-де-Жанейро. Цим питанням має займатися судова система Бразилії.

“Якщо Путін вирішить приєднатися (до саміту наступного року – ред.), то рішення (про можливий арешт – ред.) має приймати судова влада, а не мій уряд”, – сказав президент Бразилії.

Це пов’язано з тим, що Бразилія підписала Римський статут, який призвів до заснування МКС.

“Я хочу знати, чому США, Індія та Китай не підписали договір МКС, і чому наша країна підписала його”, – додав він.

Раніше президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва заявив, що правоохоронні органи його країни не заарештують російського диктатора Володимира Путіна, якщо він наступного року приїде на саміт G20 у Ріо-де-Жанейро.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликає кількох лідерів G20 задовольнити деякі вимоги Росії, щоб спробувати відновити зернову угоду.
8 вересня учасники G20 не змогли вирішити розбіжності щодо формулювання декларації саміту щодо війни в Україні, згідно з чернеткою, з якою ознайомилося Reuters.
Лідери G20 погодили спільну заяву після вирішення остаточних розбіжностей щодо вторгнення Росії в Україну та планів США прийняти щорічний саміт у 2026 році.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.