Фахівці ISW проаналізували, як ракети ATACMS вплинуть на російсько-українську війну
Джерело: ISW
17 жовтня Україна вперше застосувала ракети великої дальності ATACMS для ударів по російських цілях на ТОТ України. В Інституті вивчення війни проаналізували, як це вплине на боротьбу з країною-агресором.
На думку фахівців, США таємно передали Україні ATACMS, щоб забезпечити оперативну раптовість українських сил, і загальний шок у російському інформаційному просторі. Удар України ракетами по Луганську та Бердянську і реакція на це окупантів свідчить, що ЗСУ досягли бажаного ефекту.
Командування Сил спеціальних операцій України не уточнювало, що Україна використовувала під час ударів ATACMS, але повідомило, що в результаті ударів було знищено дев’ять російських гелікоптерів різних моделей, інші невстановлені спецзасоби, зенітну ракетну установку, склад боєприпасів та пошкоджено інфраструктуру злітно-посадкової смуги.
Повідомляється, що на кадрах з аеродрому Бердянськ видно сильні пожежі та вибухи через продовження детонації боєприпасів на складі боєприпасів. Дані NASA Fire Information for Resource Management (FIRMS) від 17 жовтня також підтверджують теплові сигнатури після вибухів у Бердянську, але ще не підтвердили теплові сигнатури на Луганському аеродромі.
В ISW вважають, що наявність в України ATACMS та ймовірність ударів ними по аеродромах окупантів на ТОТ України змусить росіян розосередити авіаційні засоби та відвести частину літаків на аеродроми, розташовані далі від лінії фронту.
Фахівці нагадали, що окупанти використовували гелікоптери з аеродрому Бердянськ у перші місяці українського контрнаступу, що тривав у західній Запорізькій області, що дало великий ефект проти великих механізованих українських штурмів.
Попередні супутникові знімки аеродрому Бердянськ показали, що російські війська розосередили літаки по аеродрому, а українські війська, ймовірно, змогли завдати ударів лише по окремих літаках раніше наявними ракетами великої дальності.
Озброєна касетними боєприпасами версія ракет великої дальності ATACMS дозволить українським силам завдавати удари по російських аеродромах, які можуть ширше знищувати літаки та інші засоби окупантів.
Російські воєнкори одразу провели паралелі між українськими ударами по аеродромах Бердянськ і Луганськ та серією українських ударів HIMARS по аеродрому Чорнобаївка в Херсонській області під час контрнаступу 2022 року.
HIMARS дозволили українським військам завдати неодноразових ударів по аеродрому Чорнобаївка, що спричинило значні втрати російської авіації, а російське командування вивело військову техніку та авіацію з аеродрому через їх неспроможність протистояти ударам.
Російські воєнкорки згодом відзначили, що РФ адаптувала свої аеродроми до українських можливостей далекого удару, але ATACMS є новою ракетною загрозою, яка змусить російське командування знову адаптуватися.
“Російські військові послідовно демонстрували, що вони можуть адаптуватися до нових ударних можливостей України — але лише після того, як зазнають початкових і значних втрат від українських можливостей, до яких російське командування реально повинно було бути готовим”, – наголосили експерти.
Імовірне розосередження російської авіації на аеродромах окупованої території України та передислокація авіаційних засобів далі від лінії фронту, ймовірно, порушить підтримку російською авіацією оборонних зусиль і локальних наступальних операцій.
Передислокація літаків на аеродроми, розташовані далі в тилу, ймовірно, вплине на час перебування російської авіації для підтримки операцій. Ймовірно, це буде особливо важливим для російських гелікоптерів, які діяли на відносно невеликих ділянках лінії фронту протягом тривалого періоду часу, щоб деградувати наступаючі механізовані українські сили на початку контрнаступу в червні та липні 2023 року.
Розосередження авіаційних засобів на більшій кількості аеродромів також, ймовірно, створить для Повітряно-космічних сил Росії більші проблеми з координацією та забезпеченням.
ATACMS також становлять значну загрозу для російських складів боєприпасів у тилових районах і це, ймовірно, змусить російське командування вибирати між укріпленням існуючих складів або подальшим розосередженням складів по всій окупованій Україні.
У російському інформаційному просторі новина про отримання Україною ATACMS викликала занепокоєння щодо майбутніх ударів.
Російські джерела “оплакували” удари по аеродромах міста Бердянськ і Луганськ як один із найбільш руйнівних українських ударів по російській цілі з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Вони також висловлювали побоювання, що російське командування не зможе досить швидко адаптуватися до нової ракетної загрози.
“Російське командування, ймовірно, буде змушене враховувати потенційне використання Україною ATACMS під час прийняття оперативно-тактичних рішень щодо розміщення військових засобів незалежно від частоти таких ударів, і поточний рівень занепокоєння Росії свідчить про те, що цей розрахунок може бути особливо вираженим у найближчі тижні. Однак Україна, ймовірно, отримала лише обмежену кількість ATACMS, і їй знадобиться більше, якщо вона хоче підтримувати та посилювати цей початковий ефект”, – резюмували фахівці.
- 17 жовтня Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний оприлюднив відео роботи наших армійців із застосуванням американських далекобійних ракет ATACMS по розташуванню російських військ.
Президент Франції Емманюель Макрон не виключив можливості телефонної розмови з Владіміром Путіним. Про це він заявив перед відльотом з Буенос-Айреса, наголосивши, що таку розмову він проведе лише за відповідного контексту та умов.
Триває 999-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад 722 тисячі осіб.
У ніч на 18 листопада столицю Росії, Москву, атакували безпілотники.
У Сумах оголошено Дні жалоби за загиблими від ворожого удару в неділю, 17 листопада.
За оцінками аналітиків, російські війська, ймовірно, зосередяться на захопленні прифронтових українських міст взимку 2024-2025 років та на міських боях, намагаючись звести нанівець переваги українських безпілотників і можливі обмеження російської бронетехніки.