На дні Індійського океану виявлено залишки стародавнього континенту

Джерело: Phys.org

Вчені знайшли в Індійському океані роздроблені залишки Арголанда – континенту віком 155 млн років, який завширшки був приблизно таким, як США.

“Пошук Арголанда виявився непростим завданням. Нам довелося витратити сім років на збір цієї головоломки воєдино”, – прокоментували геологи у препринті дослідження, опублікованому в науковому журналі Gondwana Research.

За словами науковців, Арголанд відокремився від Австралії наприкінці юрського періоду, коли Землею ходили брахіозаври та стегозаври. Протягом тисячоліть він дрейфував у бік Південно-Східної Азії, а потім остаточно пішов під воду.

При цьому на потенційне існування материка вказує, зокрема, утворення абісальної рівнини Арго.

Нідерландські геологи знайшли сліди зниклої суші у вигляді тектонічних “мегаблоків”, розкиданих по дну океану і вкраплених у невеликі острови.

Як пояснили дослідники, частини континенту, який колись тягнувся на 3 тисячі миль, “приховані під зеленими джунглями значної частини Індонезії та М’янми”. Відтак, використовуючи ці залишки, геологи змогли скласти докладну карту повільного руйнування Арголанда.

Водночас вчені припускають, що в пізньому тріасовому періоді материк, ймовірно, розпався на архіпелаг, частини якого згодом пішли під воду.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ, котрим запроваджує заборону на в’їзд до країни вантажівок із Польщі та Литви. Рішення діятиме до 2027 року.

Новий законопроєкт обіцяє збільшення “дитячих виплат”, збереження “пакунку малюка” і додаткову допомогу для працюючих батьків.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру залишатися осторонь, поки інші країни, зокрема Китай та Росія, проводять ядерні випробування. За його словами, такі тести необхідні, щоб “побачити, як працює це озброєння”.

Великі державні нафтові компанії Китаю — зокрема Sinopec і PetroChina, а також менші приватні підприємства КНР — скасували частину постачань палива з Росії після того, як США наприкінці жовтня запровадили санкції проти російських концернів “Роснафти” і “Лукойл”. 

Президент Латвії Егілс Рінкевич відмовився підписувати закон про вихід зі Стамбульської конвенції та повернув його до парламенту.