Російський уряд планує заборонити імпортний одяг та побутову хімію
Джерело: The Moscow Times
Ідея секретаря ради безпеки РФ Миколи Патрушева, що раніше запропонував обмежити постачання в Росію імпортних товарів, знайшла підтримку у російському уряді.
Зазначається, що нині мінпромторг РФ розглядає можливість запровадження заборони на імпорт деяких непродовольчих споживчих товарів, повідомив 9 листопада заступник голови відомства Віктор Євтухов.
Зокрема мовиться про обмеження аналогічні тим, що РФ ввела як так звані “контрсанкції” після незаконної анексії українського Криму та війни на Донбасі у 2014 році. Тоді до РФ заборонили ввезення м’яса, ковбаси, риби та морепродуктів, а також овочів й фруктів із Євросоюзу, США, Канади, Австралії, Норвегії та інших країн, котрі приєдналися до санкцій.
Нині ж під заборону можуть потрапити одяг, побутова хімія та інші непродовольчі товари, повідомив Євтухов. Він нагадав, що оборот непродовольчого роздрібу в Росії сягає 25 трлн рублів на рік, з яких 15 трлн припадає на імпорт.
Щоб ці 15 трлн залишалися у нас, ми говоримо про те, що необхідно думати про те, щоб вводити обмеження, особливо там, де ми виробляємо свою продукцію, — від побутової хімії до продукції легкої промисловості. Тут, на мою думку, обмеження з’являться, — сказав він.
Зараз Росія імпортує товарів приблизно на $20 млрд щомісяця — майже стільки, скільки до початку повномасштабної війни. У перші місяці після вторгнення в Україну постачання з-за кордону руйнувалися двічі, але потім відновилися до попередніх рівнів, зокрема завдяки так званому “паралельному імпорту”. У виданні нагадали, що ввезення товарів без дозволу правовласника легалізували в Росії наприкінці березня 2022 року.
Читайте також: Попри санкції, ЄС продовжує імпорт «важливих» металів із Росії на мільярди євро
ЦБ РФ прогнозує, що за підсумками 2023 року Росія імпортує товарів на $307 млрд — майже стільки ж, скільки у довоєнному 2021-му році ($304 млрд). Проте вже наступного року імпорт почне скорочуватися на тлі уповільнення економіки, зниження споживчого попиту та обвалу рубля.
- Економіка Росії продемонструвала свою стійкість, попри суворі санкції, що дало їй можливість спрямовувати кошти на військову машину.
- За даними фахівців, Росія, найімовірніше, зможе фінансувати війну ще рік. Однак якщо бойові дії затягнуться, уряду РФ доведеться зробити “важкий вибір”.
- 14 серпня російська грошова одиниця впала нижче 100 рублів за американський долар, а це означає, що він коштував менше одного цента – найдешевше з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Валюта є однією з найгірших у світі цього року, поступаючись лише вічно проблемним аналогам: аргентинському песо, венесуельському болівару та турецькій лірі.
- Рубль ослаб на 23% стосовно долара цього року, відтак перемістившись у трійку найгірших ринків, що розвиваються, разом з турецькою лірою та аргентинським песо.
- 12 жовтня Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти двох власників танкерів, які перевозили російську нафту вище встановленої межі ціни у 60 доларів за барель, яку погодили країни G7.
- 29 вересня уряд Великої Британії оголосив про нові санкції проти РФ у відповідь на російські фіктивні вибори на тимчасово окупованих територіях України.
- У Європейському Союзі обдумують новий, вже 12-ий пакет антиросійських санкцій. Він буде спрямований проти російської торгівлі та боротьби з ухиленням Росією від санкцій через треті країни.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.