Лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву надали звання Героя України
Джерело: пресслужба Офісу президента
13 листопада Мустафі Абдульджеміля оглу Джемілєву – одній з найвідоміших постатей сучасної української історії, дисиденту, борцю за права кримськотатарського народу, правозахиснику, виповнюється 80 років. Цього ж дня президент Володимир Зеленський надав Мустафі Джемілєву звання Героя України та вручив орден Держави.
Зеленський привітав Джемілєва з ювілеєм та висловив вдячність за відстоювання інтересів України та боротьбу за права кримських татар.
За визначний особистий внесок у становлення та розбудову незалежної Української держави, мужність і самовідданість у відстоюванні прав кримськотатарського народу, багаторічну плідну політичну та громадську діяльність президент надав Мустафі Джемілєву звання Героя України та вручив орден Держави.
Своєю чергою, лідер кримськотатарського народу зазначив, що для нього честь отримати найвищу відзнаку, адже за два роки повномасштабної війни її одержують воїни, які ціною свого життя відстоюють свободу, територіальну цілісність і незалежність України. Він також додав, що це водночас і велика моральна підтримка для його земляків, які вже десятий рік перебувають в окупації.
Ваші слова про те, що ця війна не може бути закінчена доти, поки не буде звільнено останній квадратний метр нашої території, вселяють упевненість, що ми здобудемо свободу. Мені сьогодні вже 80 років, і в мене на цій землі ще одна мрія: повернутися на свою батьківщину й бути похованим на своїй землі. І ваша тверда позиція стосовно нашої територіальної цілісності дає впевненість, що це обов’язково здійсниться. Дякую вам за цю високу нагороду. Слава Україні! – наголосив Мустафа Джемілєв.
Зауважимо, лідер фракції “Євросолідарності” Петро Порошенко також привітав народного депутата України з партії “ЄС”, лідера кримськотатарського народу Мустафу Джємілєва з ювілеєм.
Лідер кримськотатарського народу, безсумнівний авторитет для всіх українців, пройшов роки переслідувань, тиску, ув’язнення, спроб зганьбити та знищити і його самого, і його народ. Чинив спротив, голодував, вистояв. Політик наголосив, що його силу духу та сталевий характер не вдалося зламати.
Але… Непокаране зло повертається. Так говорив сам Мустафа-ага, і його слова, на жаль, підтвердилися. Після анексії Криму російськими загарбниками почався шлях із повернення півострова в український дім. Викриття злочинів РФ, брехливої російської пропаганди про війну, звільнення заручників Кремля, – зазначив Порошенко.
Довідка. Мустафа Джемілєв – політичний і громадський діяч, лідер кримськотатарського народу, засновник і перший Голова Меджлісу кримськотатарського народу, правозахисник, дисидент, політв’язень, почесний доктор права Сельджуцького університету у Туреччині, почесний доктор у галузі міжнародних відносин Чанаккаленського університету імені Вісімнадцятого березня, лауреат Міжнародної премії імені Пилипа Орлика “За демократизацію українського суспільства”.
Джемілєв народився 13 листопада 1943 року у селі Ай-Серез поблизу міста Судак на Кримському півострові, у сім’ї Абдульджеміля та Махфуре Мустафаєвих, на той час Крим перебував під окупацією Третього Рейху. Після приходу радянських військ, 18 травня 1944 року, разом з усім кримськотатарським народом Мустафу та його сім’ю радянська влада депортувала до Узбекистану. До дванадцяти років Джемілєв разом зі своєю сім’єю проживав під адміністративним наглядом в Андижанській області. У 1955 році переїхали до міста Андижана, а вже наступного року – до Мірзачуль. У 1959 році Мустафа закінчив середню школу й намагався вступити до Середньоазійського державного університету, проте через заборону приймати до університету кримських татар йому це не вдалося.
У 16 років він був членом нелегальної молодіжної “Спілки кримськотатарського народу”. Після викриття організації радянською владою Джемілєва вигнали з роботи та встановили нагляд з боку КДБ.
Згодом Джемілєв зумів вступити до навчального закладу на технічну спеціальність, проте його відрахували через участь у кримськотатарському русі та розповсюдження літератури, яку КДБ назвало “антирадянською та націоналістичною”.
Загалом за свої політичні погляди Джемілєва сім разів судили. Всього він провів п’ятнадцять років у місцях позбавлення волі: був ув’язненим у 1966—1967, 1969—1972, 1974—1975, 1975—1976, 1983—1986 роках та у 1979—1982 роках у засланні в Якутії.
Один з засновників та член Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР. Після проголошення незалежності України Джемілєв став політиком. З 1998 року до нині – народний депутат України впродовж шести скликань, автор і співавтор кількох десятків законопроєктів, колишній голова Меджлісу кримськотатарського народу (1991—2013), був членом комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 1998 року), головою підкомітету з питань депортованих народів, національних меншин та жертв політичних репресій (2 вересня 2003 — 15 червня 2007), головою підкомітету з питань етнополітики, прав корінних народів та національних меншин України, жертв політичних репресій (з грудня 2012 року). Під час анексії Криму Джемілєв займав позицію недоторканності кордонів України й не визнав референдум.
Політик підтримує євроатлантичний курс України та розвиток демократії. Він критикує Російську Федерацію на національному та міжнародному рівнях. 2012 року Джемілєв заявив, що ні він, ні його народ не будуть співпрацювати з комуністами й Комуністичною партією України. 8 лютого 2020 року заявив, що українська влада постачатиме воду до Криму лише після деокупації півострова. Нардеп нагадав, що, згідно із Женевською конвенцією 1949 року, відповідальність за становище жителів окупованої території лягає на країну-окупанта. Та акцентував, що говорити про гуманітарні речі не треба.
22 квітня 2014 російська влада на 5 років заборонила Джемілєву в’їзд до РФ та тимчасово окупованого нею Криму, згодом подовжила заборону ще на 15 років.
Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV та V ступенів, ордена “За інтелектуальну відвагу” та ордена Турецької Республіки, лауреат почесних грамот Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, лауреат премії: імені Фрітьофа Нансена управління Верховного комісара ООН у справах біженців, імені Пилипа Орлика “За демократизацію українського суспільства”, “Світло справедливості” та “Солідарності”, володар “Хреста Солідарності Боротьби”. Він є почесним доктором права Сельджуцького університету та Вищого технологічного інституту, почесним доктором у галузі міжнародних відносин Чанаккаленського університету імені Вісімнадцятого березня, почесним громадянином турецьких міст Кастамону та Кириккале.
- Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив про результати Другого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи. Зокрема у спільній декларації учасники висловили намір посилити санкції проти РФ.
- ВР ухвалила постанову “Про заяву Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя” (№9626).
- За інформацією ЗМІ, саме можливість України звільнити Крим, окупований Росією з 2014 року, може змусити президента РФ Володимира Путіна сісти за стіл переговорів.
- Один високопосадовець заявив, що вибухи в Криму “трохи вивели росіян з рівноваги, але це не робить нічого вирішального”.
- Кількість росіян, які обирають тимчасово окупований Крим як місце відпочинку, зменшилася майже вдвічі за лічені тижні після того, як Україна посилила свої атаки на інфраструктуру півострова.
- На території тимчасово окупованого Криму зростає протистояння між окупаційним контингентом та проукраїнськи налаштованим цивільним населенням.
2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.
У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.
Згідно з даними аналітиків, ситуація на півночі Сумщини продовжує ускладнюватися через постійний тиск російських військ і великої кількості піхоти. Сили оборони відзначають, що після ураження скупчення противника, їм вдається дуже швидко відновити штурмові групи.